Через тебе Ісус хоче творити великі справи

Роздуми над Словом Божим на вівторок VII Великоднього тижня

Діян 20, 17–27

З Мілету він (Павло) послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. Коли ж вони прийшли до нього, він до них промовив: «Ви знаєте, як з першого дня, коли я вступив у Азію, увесь час поводився я з вами, служивши Господеві в повній покорі, в сльозах та у напастях, що їх я зазнав від підступів юдейських; як я не ухилявся ні від чого, що могло бути вам корисним, щоби вам звіщати та навчати прилюдно і по домах, засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса. І ось тепер, зв’язаний Духом, я йду в Єрусалим, не відаючи, що там мене спіткає,  – тільки, що Дух Святий мені свідчить у кожнім місті, кажучи, що мене кайдани і муки чекають. Та я життя моє ні за що вважаю, щоби лише закінчити шлях свій і службу, що я прийняв від Господа Ісуса, – звіщати Євангелію Божої благодаті.  І ось тепер я знаю, що ви не бачитимете вже більше обличчя мого, ви всі, між якими я пройшов, проповідуючи Царство. Тому й свідкую перед вами нині, що я – чистий від крови всіх. Я бо не ухилявся вам об’явити всю волю Божу. 

Апостол Павло підсумовує ключові моменти власного життя, аналізує своє служіння ефесянам і звертає це своє прощальне напутнє послання до старійшин Ефесу. А ти замислювався над тим, яку спадщину хотів би залишити близьким і друзям? Якими досягненнями та перемогами хотів би запам’ятатися?

Часто з віком наші мрії стають обмеженішими і ми вже не мріємо про високе й далеке. Втомлені буденщиною та заробітками заради виживання, збентежені минулими невдачами і стримані проблемами й вирішенням елементарних речей, ми не даємо Богу можливості зробити щось у нас або через нас. Ми часто думаємо, що лише святі здатні на щось видатне й велике. Миряни нерідко вважають, що лише священники й ченці спроможні на дійсно Божі вчинки. Ті ж, у свою чергу, переживаючи свої проблеми й труднощі, вважають їх нездоланними перешкодами, які роблять їх нездатними зробити щось дійсно вартісне й велике в Божому Царстві.

Але Бог думає інакше. Для Нього «нічого (…) немає неможливого» (Лк 1, 37). Жнива величезні, а Господу потрібні добровольці – різного віку і з різних соціальних сфер – готові допомагати Йому творити Небесне Царство. І через тебе Ісус Христос також хоче творити великі справи. Чому б Йому не дозволити це? Прислухайся до голосу Його бажань у власному серці. Поділися тим, який слід у Церкві ти хотів би залишити.
І з покорою, та не втрачаючи сміливості, молися: «Ось я, Господи. Я йду, щоб виконати волю Твою». Чи це буде заступницька молитва, чи парафіяльне служіння, чи піклування про бідних або щось інше – дослухайся, що Бог хоче зробити через тебе!

«Святий Духу, вилий на мене Твою силу, щоб я зробив на славу Божу більше, ніж можу собі уявити. Ось я, Господи. Пошли мене».

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»