Про що ми просимо й чого бажаємо?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 4 червня

Про що ми зазвичай просимо? Чи радше, які наші справжні очікування, приховані, невисловлені бажання? 

Можна скласти короткий список таких потаємних, а іноді навіть неусвідомлених бажань за допомогою… днів народження близьких людей. Саме так. Адже зазвичай ми бажаємо їм того, що хотіли б мати самі. Це така підсвідома гра із завуальованими прагненнями й очікуваннями. 

Чого бажають найчастіше? Головне ‒ здоров’я, інше не так важливо. Отже, здоров’я найважливіше? Тоді хвороба ‒ це прокляття, а хворі ‒ прокляті, безвартісні люди? Тобто страждання не має ціни? Справді, не має, але не тому, що воно нічого не варте, а тому, що воно ‒ безцінне. Передусім ми бажаємо нагодувати свій страх. Страх перед утратою здоров’я, суспільного статусу, матеріального добробуту, відносин з близькими людьми… 

Але страх не нагодуєш, не заслониш ширмою. Більше того, Господь нагадує, що в досконалій любові немає страху: Страху нема в любові, а навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові (1Йн 4,18). А ця досконала Любов є сам Бог (див. 1Йн 4,8-17). 

Як бачимо, усі наші бажання й прагнення здебільшого зосередженні на тому, щоб кинути кістку страхові й поки він зайнятий нарвати собі побільше умовних яблук: грошей, кар’єри, визнання, матеріальних благ, побутового щастя… Ось тільки на цьому дереві не росте плід любові. Бо любов не купиш. До неї не змусиш. 

Любов дається дарма й водночас її постійно треба завойовувати. А страх її втратити й усі ті безглузді дії, на які він нас штовхає, проганяє любов геть. 

Що ж робити? Учитися любити. Зрозуміти, що є вартісне в житті, про що насправді треба просити. Просити, щоб Бог, який є Любов’ю, навчив нас цю любов приймати. Без остраху. 

Але й просити треба навчитися: В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж ‒ і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть (Йн 16,24). 

І ще треба просити про відвагу, про відвагу платити ціну за любов, якою є важкий труд її пізнання, її здобування. Про те, щоб ці труднощі не повернули нас назад, у рабство страху, а навпаки ‒ відкрили для Господа! Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ (Йн 16,33).

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com