Роздуми над Божим Словом на четвер ХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Ісус сказав: «А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш Небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в Нього. Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться Твоє ім’я. Нехай прийде Твоє царство, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний дай нам нині. Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого. Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших».
Мт 6, 7–15
Тобі знайома ситуація, коли в молитві звертаєшся до Бога і сумніваєшся, чи Він чує?
Як же молитися, щоби Господь почув? Може, кричати? А може, потрібно, щоб молитва тривала п’ять годин або й більше? А якщо навколішках? Чи запалити свічку?
Тоді Бог точно почує, якщо буде горіти багато свічок, стати навколішки і довго та голосно благати, просити, прославляти. Може, так?
Свого часу язичники для спілкування з різними божками вживали прийом багаторазового повторення, щось на кшталт мегафону. Вони знов і знов, щоразу голосніше повторювали імена своїх божеств із надією привернути їхню увагу.
Ісус Христос у сьогоднішньому уривку з Євангелія навчає своїх учнів не бути у молитві «як погани». Чому? Бо «знає Отець ваш Небесний, чого вам треба, перш ніж ви просите в Нього». Наш Бог не глухий, не байдужий до наших страждань. Він чує навіть шепіт наших душ, нам не потрібно якось поособливому привертати Його увагу. Наш Бог — наш Отець. Він створив, любить і знає кожного. Він знає про усе ще до того, як ми розповідаємо Йому. Він уже хоче благословляти, і уже знає, як це зробить.
«Тоді навіщо молитися? Бог і так все знає. Це ж ні на що не впливає», — можеш собі так подумати. Але молитва насправді потрібна не Богу, а тобі! Вона змінює серце, зміцнює зв’язок з Отцем. Коли ти звертаєш до Нього своє серце, приносиш у молитві свої потреби, то визнаєш, що Він — Бог, а ти лише людина, яка не може змінити ні себе, ні будького. Ти не можеш самостійно вирішити всі свої проблеми, потрібна Його допомога. Усвідомлення цього пом’якшує серце, ми відкриваємося люблячому Отцю, підкорюємось Його плану, отримуємо Його благодаті й милосердя. І тоді нам не потрібен мегафон.
«Боже, сьогодні я віддаю Тобі всі мої потреби. Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь».
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
