Папа Франциск підписав декрети, завдяки яким Церква матиме чотирьох нових блаженних. Серед них — сестра-черниця з Ломбардії, яку вбили троє молодих дівчат під час сатаністського обряду.
Марія Лаура Майнетті, черниця зі згромадження Дочок Хреста, Сестер святого Андрія, народилася в Коліко (Італія) 20 серпня 1939 року. Вона була десятою дитиною Стефано Майнетті та Марцеліни Ґусмеролі. У згромадженні працювала вчителькою в школі Дочок Хреста.
Сестру Марію Лауру добре знали в Кьявенні, де вона жила і працювала. Сестра брала участь у різних суспільних і харитативних ініціативах, зокрема для молоді з бідних сімей, а також неповнолітніх злочинців.
6 червня 2000 року сестрі зателефонували з проханням прийти до молодої вагітної дівчини. Це був обман. Коли черниця вийшла з храму, на неї чекали три дівчини-підлітка: Амбра, Вероніка й Мілена. Вони напали на сестру Марію Лауру з ножами і завдали їй 19 поранень. Під час судового процесу дівчата зізналися, що це було ритуальне вбивство: так вони мали скласти сатаністську жертву. Також вони розповіли, що під час нападу с.Майнетті молилася за них, просячи Бога їм пробачити.
Через п’ять років розпочався беатифікаційний процес с.Майнетті на дієцезіяльному рівні, а 2008р. Святий Престол ухвалив пропозицію розпочати наступний етап процесу. Папа Франциск дав згоду на оприлюднення декрету про мучеництво черниці. Останки с.Марії Лаури нині поховані в колегіальній церкві в Кьявенні.
Серед нових блаженних також — німецький священик о.Йоан Баптист Йордан (Франціскус Марія від Хреста), засновник сальваторіанців; аргентинський єпископ Мамерто Есквіу з ордену Малих братів, єпископ Кордоби; та венесуельский лікар Хосе Ґрегоріо Ернандес Сіснерос.
П’ятий затверджений Папою декрет стосується героїчних чеснот Слуги Божої Ґлорії Марії від Ісуса Елізондо Ґарсія, генеральної настоятельки Згромадження катехиток місіонерок убогих.
Мамерто Есквіу з ордену Братів менших народився 11 травня 1826 р. у Сан Хосе де П’єдра Бланка (Аргентина), помер 10 січня 1883 р. в Ла Поста де Ель Сунхо (Аргентина). До францисканців вступив у монаcтирі Сан Фернандо дель Валле де Катамарка 31 травня 1836р. Чернечі обіти склав 14 липня 1842р. Рукоположений у священницький сан 18 жовтня 1848р. Пізніше працював учителем. Після Уругвайської війни 9 липня 1849р. Мамерто Есквіу виголосив проповідь із закликом до єдності всіх аргентинців. Папа Лев ХІІІ призначив його 27 лютого 1880р. єпископом Кордоби. Єпископські свячення відбулися 12 грудня 1880р. Есквіу посів свою єпископську столицю 17 січня 18881р. Помер 10 січня 1883р.
Хосе Ґрегоріо Ернандес Сіснерос народився 26 жовтня 1886р. в Існоту (Венесуела), помер 29 червня 1919р. в Каракасі. Він хотів стати священником, але проблеми зі здоров’ям не дозволили йому цього зробити. Це був високоосвічений соціальний лікар, він безкоштовно лікував бідних і навіть купував їм ліки за свої гроші. Одного дня 1919р., коли Ернандес ніс ліки одному зі своїх пацієнтів додому, в Каракасі, його збила машина і він загинув.
Отець Йоан Хреститель Йордан народився 16 червня 1848р. Ще дитиною, в день Першого Причастя, він усвідомив своє покликання до священства. Але походив із дуже бідної сім’ї, тому після закінчення початкової школи працював робітником і художником-декоратором, подорожуючи територією сучасної Німеччини. Його увагу привернула важка духовна ситуація в Німеччині та інших країнах Європи. Люди відверталися від Бога та віри; держава обмежувала Церкву в реалізації її місії. Цей досвід додатково зміцнив віру Йордана, він ще сильніше відчув своє покликання бути священником.
Йордан почав вивчати теологію, спочатку приватно, потім у школі. Змушений був докладати великих зусиль, але водночас, попри труднощі з точними науками, розвивав свої мовні здібності. На випускний іспит Йордан приготував одну зі своїх робіт вісьмома європейськими мовами, а інші роботи — чотирма іншими. Після теологічних студій почав приготування до священства. Як і раніше, він регулярно приступав до Таїнств, багато молився. Йордан почав також вести духовний щоденник. Після священницьких свячень поїхав далі навчатися мов.
Із часів навчання теології він зміцнився у переконанні, що Бог кличе його створити в Церкві нове апостольське згромадження, члени якого мали б захищати віру та оживляти її через проголошення всім людям, що Ісус Христос — єдиний Спаситель. Згромадження Йордана мало бути поділене на три групи — ступені: в першому мали бути ті, хто за прикладом апостолів залишив усе, щоб жити в спільноті й повністю присвятити себе проголошенню Доброї новини; в другому ступені мали бути науковці, завданням яких було б поширення Божих істин через публікації; третій ступінь мав об’єднувати мирян, які би проголошували Спасителя у своїх щоденних обов’язках свідченням доброго християнського життя.
Спочатку згромадження о.Йордана дістало назву Апостольського товариства вчення. Коли відділилася жіноча гілка, створивши Згромадження сестер Страждальної Божої Матері, чоловіча спільнота отримала свою теперішню назву: Товариство Божественного Спасителя. Отець Йордан повністю присвятив себе розвитку свого інституту як його засновник, духовний керівник і генеральний настоятель. Це завдання вимагало від нього великих зусиль, йому довелося долати організаційні, фінансові та особисті труднощі. Але він не втрачав радості, довіряючи Божому Провидінню і маючи переконання, що насправді реалізує своє засновницьке покликання і сприяє спасінню душ.
Отець Йордан заснував ще одне жіноче згромадження — Конгрегацію Сестер Божественного Спасителя; представництва заснованого ним Товариства були створені у всьому світі. Основою його духовного зростання були велика любов до Бога та ближніх, довіра до Божого Провидіння, а також його смирення, сміливе прийняття хреста та вірність Церкві. З часом його почали сприймати як святого.
Коли спалахнула Світова війна, о.Йордан був змушений виїхати з Рима. Останні три роки він повів у Фрибургу, в Швейцарії. Помер у будинку престарілих у віці 70 років. Його беатифікаційний процес розпочався 1942р., а 2011р. був оголошений декрет про героїчні чесноти о.Йордана. Нині декрет про чудо за його заступництвом відкриває можливість беатифікації засновника сальваторіанців.
фінансово.
Щиро дякуємо!
