Господи, я недостойний

Роздуми над Божим Словом на суботу ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ

Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до Нього сотник, благаючи Його словами: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його». Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб Ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: іди, — і йде, а тому: ходи, — і приходить; і слузі моєму: зроби це, — і він робить». Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів». І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години. А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала Йому. І як настав вечір, принесли до Нього багато біснуватих, і Він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби». 

Мт 8, 5–17

Ці слова нам близькі та знайомі тому, що ми вимовляємо їх щоразу під час обряду Святого Причастя. Вони запрошують нас згадати віру сотника і прийняти Ісуса Христа з такою ж вірою, сповненою надії, яка «здивувала» Христа (Мт 8, 10). Цей чоловік, навіть не єврей, повірив, що Ісус Христос може зцілити і вдихнути життя самим тільки словом! Отже, замислімося над його словами, щоб вимовляти їх під час Святої Меси свідоміше та щиріше.

Господи! Я недостойний, щоб Ти прийшов до мене. Моє серце не є для Тебе ідеальним помешканням. Часто мені важко бути терпеливим і добрим: чи з дітьми, чи з рідними а чи з колегами. Я можу так піддаватися стресовим ситуаціям і повсякденним клопотам, що забуваю про Тебе. Але мої гріхи та невдачі не відштовхують Тебе. Дякую, що, попри мою недосконалість, Ти хочеш увійти в моє життя, у моє серце. Ти стукаєш у двері мого дому, навіть коли в ньому холодно та не прибрано!

Але скажи лише слово. Як і сотник, я вірю, що Твоє слово приносить життя. Ти сам є Слово, що стало Тілом. Щоразу, коли я приймаю Тебе в Євхаристії зі щирою вірою, Ти обдаровуєш мене благодаттю. Особливо я відчуваю це, коли в мене з’являються сили простити, помолитися після важкого дня, або коли тепло любові до ближніх і несподівана радість зігрівають душу. Дякую, Господи, за те, що все у моєму житті Ти робиш нагодою для мого навернення та поглиблення моєї віри!

І одужає душа моя. Господи, вірю у Твій цілющий дотик, вірю у Твоє милосердя і прощення. Прийди до мене сьогодні і зціли від того, що заважає наближатися до Тебе.

«Господи Ісусе Христе, я безмежно вдячний Тобі за те, що Ти завжди прагнеш увійти в моє серце! Увійди сьогодні в нього і зціли».

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»