Могутній потік починається з малого струмочка

Роздуми над Божим Словом на середу ХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ

Добра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами, як то ви кажете. Ненавидьте зло, любіть добро, встановіть у брамі справедливість, — може, Господь, Бог сил, змилується над решткою Йосифа. Мені осоружні, мені обридли ваші свята; ваші врочисті збори мені не до вподоби. Хоч ви мені й принесете всепалення та ваші хлібні жертви, я їх не прийму. На ваші мирні жертви з годованого скоту я й не погляну.  Усунь від мене твоїх пісень гомін! Гри твоїх арф я слухати не хочу. Нехай тече, неначе води, справедливість — і правда, як ріка потужна.

Ам 5, 14–15. 21–24

У тридцяті роки ХІХ століття Париж був переповнений жебраками й безпритульними, та завдяки зусиллям тільки однієї людини доброта й милосердя стали поширюватися містом, «як ріка потужна» (Ам 5, 24). Ця людина була звичайним студентом, і звали його Фредерик Озанам (1813–1853). Як побожний і активний католик, він організував серед однокурсників диспути на теми, пов’язані з Церквою. Під час однієї з дискусій хтось із присутніх вигукнув: «Що ваша Церква робить для бідних? Покажіть нам свої справи, і ми вам повіримо!»

Ці слова стали рушійною силою для Фредерика. Під керівництвом черниці з Конґреґації Дочок Милосердя, блаженної Розалії Рендю (1786–1856), він із друзями почав відвідувати паризькі нетрі та по змозі допомагати людям, які там жили. Пізніше для розширення благодійної діяльності Озанам і його сподвижники заснували Товариство святого Вікентія де Поля. Саме так народився рух, названий «потоком милосердя». Те, що починалось як тоненький струмочок любові та милосердя, незабаром перетворилося на повноводну річку, яка тисячами потоків, що несуть милосердя за межі Франції, розтеклася по всій земній кулі.

Любов Ісуса Христа до всіх стражденних не має кордонів. Вона пом’якшує серця і руйнує бар’єри. Зустріч із нею змушує нас забувати про особистий комфорт і, служачи нужденним, шукати її знову і знову. Якщо ти хочеш допомагати ближнім, та не знаєш, із чого почати, — просто будь поряд. Більше слухай і менше говори. Рішення проблем віддай у руки Господа. Звичайне людське співчуття може принести великі плоди. Фредерик говорив, що, коли ми знаходимося поряд із бідними, слухаємо їх, відчуваємо той самий холод, що й вони, — милосердя саме народжується в наших серцях і зростає, мов потужний потік.

«Господи, нехай Твоя любов до бідних розгориться і в моєму серці. Блаженний Фредерику Озанаме, молися за нас.»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»