Проповідь о. Миколи Мишовського на вівторок ХХVIІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ).
Брати! Я не соромлюся Євангелія, тому що воно — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові. Адже праведність Божа з’являється в ньому з віри у віру, як написано: «А праведний з віри житиме». Адже гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю; оскільки те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм об’явив. Тож Його невидиме — Його вічна сила і божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання. Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але вони стали нікчемними у своїх думках, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою. Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, і славу нетлінного Бога вони замінили на образ, подібний до тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів. Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла. Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, який є благословенний навіки! Амінь.
Літургійні читання — тут.