Звіт Європейської комісії про негативні наслідки демографічної кризи доводить, що просімейні програми — це не соціальна політика, а ключовий елемент економічних програм для нашого континенту.
На це вказує Європейська федерація Католицьких сімейних товариств (FAFCE). Вона вимагає, щоб витрати на сім’ю трактувались не як додаткове навантаження на бюджет, а як інвестиції в розвиток, на тій самій підставі, що й, наприклад, витрати на інфраструктуру. Розвиток сімей і народжуваності також має підтримуватися європейським Фондом відбудови, пише Vatican News.
Вінченцо Бассі, голова Федерації, зазначає, що звернення уваги на демографічну кризу — це заслуга Хорватії, яка головує зараз у Європейському Союзі. Такі країни, як Італія, не переймаються демографічною кризою; вони обманюються тим, що мають багато мешканців і становлять промисловий центр Європи. Для периферійних країн, таких як Хорватія та Угорщина, — це питання життя і смерті, тому вони приділяють більше уваги демографічній кризі та розвитку сім’ї. Тим часом, звіт Європейської комісії показує, що демографічна криза — це проблема всіх країн. Менше дітей сьогодні — це менше працівників завтра і більше навантаження на державне фінансування, зазначає Вінченцо Бассі.
«Демографічне питання треба розглядати в площині розвитку Європи. А головна умова розвитку — це баланс поколінь. Цей баланс неможливо забезпечити самим тільки збільшенням продуктивності праці в наших країнах. Цього балансу можна досягти тільки одним, природним способом: через народження дітей. Без нових дітей, які стануть працівниками майбутньої Європи, усі негативні показники злетять угору: державні витрати, дефіцит бюджету… І обваляться знамениті маастрихтські критерії конвергенції — не тільки в Італії, яка з демографічного погляду перебуває в дуже складній ситуації, але й в усій Європі. Треба нарешті зрозуміти, що просімейні програми — це не соціальна, а економічна політика держави, інвестиції, в повному розумінні цього слова, — зазначив Вінченцо Бассі. — Сьогодні це також підтвердив Європейський соціально-економічний комітет. Тому, якщо ми бачимо, що сім’я — це хороша інвестиція, то треба негайно в неї інвестувати, використовуючи також унікальні засоби, які дає нам Фонд відбудови. Однак, потрібно радикально змінити спосіб мислення: не питатися «звідки ми візьмемо нових працівників, а «що зробити, щоб було більше сімей і щоб у них було більше дітей».