Кайл Пейслі, служитель Вільної пресвітеріанської церкви, заявив, що король Чарльз III, спільно помолившись з Папою Левом XIV, діяв всупереч даній на коронації присязі і тепер має зректися престолу.
«Нехай хтось інший займе його місце; той, хто є справжнім протестантом і хто серйозно поставиться до своїх обітниць», — заявив пастор з Північної Ірландії, син засновника Демократичної юніоністської партії.
Оранський орден, міжнародна протестантська спільнота, що базується у Північній Ірландії і має зв’язки з протестантами Ольстера, теж засудив історичну молитовну зустріч короля і Римського понтифіка, повідомляє CNA. В ордені назвали цю подію «сумним днем для протестантизму», висловивши «великий смуток і найрішучіші заперечення».
У своїх коментарях Пейслі поставив риторичне питання, чи не була молитва у Римі «цинічним вибором часу», оскільки вона відбулася саме через 500 років після друку Нового Завіту англійською мовою, що, за його словами, досі змушує папство «зализувати рани».
«На коронації король підтвердив, що він є справжнім протестантом, і пообіцяв підтримувати релігію встановленої церкви в Англії, а також історично протестантської церкви Шотландії, — сказав Пейслі. — Наш король заперечив християнське Євангеліє, зневажив Святе Письмо, порушив присягу і показав, що він зовсім не той, за кого себе видає, а саме не справжній протестант.
Протестантизм приймає Біблію як єдине правило віри та практики. Римсько-католицька Церква — ні. Її правило віри та практики — це Святе Письмо, як його тлумачить церква, тобто Римсько-католицька Церква, і Традиція. Це фактично робить саму Церкву джерелом віри та практики. Самого Божого Слова їй недостатньо».
Воллес Томпсон з Євангельського протестантського товариства Північної Ірландії погодився з Пейслі, хоча й не закликав до зречення короля. Він сказав у коментарі BBC: «Проблеми, які існували під час Реформації, досі існують — глибокі, глибокі доктринальні розбіжності. Дві церкви настільки далекі одна від одної, що не треба думати, ніби вони можуть брати участь у спільній молитві. У розмові — так. Це символічно. Король під час коронації декларує певні цінності, щоб зберегти у Сполученому Королівстві протестантську реформовану релігію, встановлену законом. Зараз він посилає сигнал, що насправді глибоко в душі не хоче цього робити».
Раніше Пейслі також робив критичні заяви, які стосувалися відвідин королем та іншими королівськими особами Меси похорону герцогині Кентської, яка була католичкою.
Щодо спільної молитви короля і Папи він написав у соцмережах: «Це жахливий сором, що жоден євангельський християнський депутат або член Палати лордів публічно не висловився про відверте порушення королем своєї присяги, що підтвердилося запланованим актом спільного богослужіння з Папою».
«Крісло у базиліці Святого Павла, на якому зображено емблему короля, це не пуста прикраса. Воно призначене для того, щоб король користувався ним під час будь-якої події, яку він відвідує, — додав Пейслі. — Смертоносний звір зализав рани, завдані йому Реформацією, і тепер бачить шлях до повного зцілення за сприяння короля, який не дотримав слова, британського уряду і міністерства закордонних справ, а також британського прем’єр-міністра — майже безбожників».
Покійний батько Кайла Пейслі, преподобний Ієн Пейслі — палкий ольстерський євангельський протестант і політик — був лютим антикатоликом. У 1959 році, після візиту королеви-матері, бабусі короля Чарльза, та принцеси Маргарет, його тітки, у Рим до Папи Йоана ХХІІІ, він звинуватив їх у «блуді та перелюбі з антихристом». Після смерті Йоана ХХІІІ він заявив: «Цей римський грішник тепер у пеклі».
У 1988 році Ієна Пейслі фізично вигнали з Європарламенту за те, що він вигукнув: «Я засуджую тебе, антихристе!» на адресу Папи Йоана Павла II під час його офіційного візиту, а після цього розповів журналістам, що на нього «напали» депутати-католики. «Європейський парламент перебуває під впливом Римсько-католицької Церкви. Марія — це Мадонна Спільного ринку», — додав він.
Хоча його син, Кайл Пейслі, має схожі погляди на католицьку віру, однак після смерті Папи Франциска він висловив співчуття «побожним римо-католикам, які вважали його главою своєї Церкви та провідником своєї віри».
Нинішній король Чарльз III зустрічався з трьома останніми папами, зокрема з Франциском незадовго до його смерті у квітні. Папи Йоан Павло II та Бенедикт XVI відвідували Британію, але зустрічі з членами королівської родини не включали спільних молитов.
Принц Вільям, спадкоємець престолу, був присутній на похороні Папи Франциска, а принц Едвард, брат короля, — на інавгураційній Месі Папи Лева у травні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
