Ми щасливі, сказав Ісус

Роздуми над Божим Словом на свято св. апостола Томи

Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили». Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю!» По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, – а двері були замкнені! – стає посередині та й каже: «Мир вам!» А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!»  І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»  І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» 

Йн 20, 24–29

Сьогодні ми знову стаємо свідками тієї дивовижної події. Воскреслий Христос уже з’явився Марії Магдалині, двом учням, що йшли до Емауса, а також апостолам у світлиці Тайної Вечері. Та от Томи серед них не було. Однак він прославився і допоміг нам як своєю недовірою, так і свідченням віри!

Що ж зробив Христос? Він не тільки знову прийшов крізь зачинені двері, але й дозволив торкнутися своїх ран, щоб Тома звільнився від сумнівів і повірив. Зазвичай, роздумуючи над цим фрагментом Біблії, ми зосереджуємось на поведінці Томи. Сьогодні спробуємо переключити свою увагу на головного героя цієї сцени — Ісуса Христа.

Знову вражає величезне смирення Божого Сина, смирення, яке вже проявилося в таємниці Втілення і яке супроводжувало Його всі роки прихованого життя в Назареті. Смирення, яке досягло піку в останні дні життя: в обмиванні ніг апостолам, у встановленні таїнства Євхаристії, молитві в Гетсиманії і, нарешті, несправедливій страшній смерті на Голготському хресті. Ми бачимо Смирення, яке не рветься до гніву через брак віри апостола, а каже: «Руку твою простягни» (Йн 20, 27). Саме воно пронизує серце Томи і народжує в ньому досконалу молитву учня: «Господь мій і Бог мій!» (Йн 20, 28).

Не варто заздрити Томі. Ісус Христос сказав йому: «Побачив Мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Йн 20, 29). Нехай ці слова зміцнять сьогодні твою віру. Дозволь Ісусу показати тобі лише Йому знаним способом, що Він справді воскрес, і що Він твій Господь і Бог.

«Дякую Тобі, Ісусе Христе, за Твоє смирення, явлене заради мого спасіння. Ти мій Бог і Господь! Будь прославлений моїм життям.»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»