Будьмо як діти, бо їхні ангели вдивляються в Обличчя Отця

Роздуми над Божим Словом на спомин Ангелів-Хранителів

Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: «Хто найбільший у Небеснім Царстві?» Ісус покликав дитину, поставив її серед них — і каже: «Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. Хто приймає дитину в Моє ім’я, той Мене приймає. Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця».

Мт 18, 1–5.10

Ісус завжди з особливою ніжністю ставився до дітей, а вони любили Його. У той час, як учні вважали, що Учитель надто зайнятий, щоб відволікатися на малечу, Ісус наказав пустити дітлахів до Нього (див. Мт 19,14). Він ставить дітей за приклад для дорослих і заохочує: «Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві» (Мт 18, 3-4). Спаситель любив дітей не за їхню недосконалість та незрілість, а за їхню відкритість, щиру довіру та надію. Діти залежать від своїх батьків чи опікунів, довіряють їм та покладаються в усіх обставинах життя на допомогу дорослих, але не обтяжуються своєю залежністю, а швидше радо і з любов’ю приймають її.

Хіба люди не повинні мірою дорослішання ставати самостійними? Так, звісно! Але впродовж усього життя, у будь-якому віці, ми є дітьми Божими і, отже, залежними від нашого Небесного Отця так само, як діти від своїх батьків. Насправді ця залежність набагато більша, ніж ми уявляємо. Кожна мить нашого життя залежить від Господа, як і кожен наш подих та порух серця. Ось чому Бог дає нам Ангелів-Хранителів, щоб ми пам’ятали про Його доброту і невпинну турботу.

Якщо Бог благословив нас міцним здоров’ям, щасливою родиною та матеріальним достатком, ми можемо самовпевнено вважати, що всього досягли самі, здатні з усім упоратися, і можемо забути Господа, залишити Його в стайні на задньому дворі свого життя. Іноді що більше благословень ми отримуємо, то більше забуваємо, Хто насправді нас ними обдарував. І навіть тоді, коли обставини змінюються, нашою першою реакцією є спроба вирішити все самостійно, покластися на власні можливості, сили та розум.

Сьогодні, хай би яким ти почувався — успішним чи нужденним, — знай, що ти улюблена дитина Небесного Отця. Він хоче, щоб ти довіряв Йому, надіявся та спирався на Нього, щоби Він міг тебе благословити. Господь надав тобі Ангела­Хранителя, який завжди готовий допомогти тобі й направити тебе!

«Господи, я люблю Тебе, і Ти мені потрібен щомиті. Допоможи завжди пам’ятати про Твою любов і присутність у моєму житті. Мій Ангеле­Хранителю, молись за мене!»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»