Роздуми над Божим Словом на вівторок XXVII Звичайного тижня, рік ІІ
Коли ж вони були в дорозі, (Ісус) увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла». Озвався Господь до неї і промовив: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї».
Лк 10, 38–42
Хто не знає, як чудово — а водночас дуже важко — відзначати вдома якусь значну подію, приймаючи дорогих гостей!.. Треба завчасно подбати про частування, про загальний вигляд приміщення і святкового столу, самому мати вигляд радісний, урочистий і привабливий. Скільки переживань! І тільки-но уявіть, що хтось із гостей пропонує облишити клопотання, щоби приєднатися до важливої і сердечної розмови. Напевно, ви розгубитесь і навряд чи погодитеся виконати таке прохання.
Такі пріоритети, мабуть, були і в Марти. Та Ісус не схвалив їх. Проте Він похвалив Марію, яка долучилася до інших учнів та уважно слухала Вчителя, а не розривалася між кухнею і накриванням столу: «Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї» (Лк 10, 42). Ісус хотів, щоб Марта і Марія побули з Ним. Адже важливіше не проминути моментів у житті, які тебе наситять духовно. А щоденний клопіт нікуди не дінеться — саме він і відволікає від Божого слова! Це стосується і нас, нашого духовного досвіду та зрілості. Глибоко духовна людина завжди правильно розподілить час і розставить пріоритети.
Ще один приклад важливості духовного насичення наведений у сьогоднішньому другому читанні. Апостол Павло зазначає, що після навернення по дорозі до Дамаску він провів три роки в Аравії, живучи там із віруючими та проповідуючи поганам (див. Гал 1, 17). Він не занурився в нове життя наодинці, не зосереджувався лише на проповіді та служінні Господу. Він намагався підтримувати добрий зв’язок із церковною спільнотою, шукаючи їхньої допомоги в розумінні та переживанні нового життя.
Християнське життя — це поєднання активності й відкритості для Божої благодаті. Що більше ми отримуємо заохочення від Господа й наших братів і сестер у Христі, то радіснішим та пліднішим буде наше служіння.
Тож обов’язково знайди час кожного дня на особисту розмову з Ісусом, вийди з повсякденної метушні у світ горішній, і в тиші свого серця почуєш, як Він промовляє до тебе. Спілкуйся з вірянами своєї парафії, по змозі відвідуй катехизу, приєднайся до молитовної чи біблійної групи або до якогось служіння та відчуй радість перебування у християнській спільноті. Слухай Господа, шануй своїх братів і сестер у Христі. Повір, що моменти, проведені у спільноті, не є марною тратою часу — це частинка вічного життя!
«Ісусе, допоможи мені сьогодні слухати і чути Тебе у моєму серці та через ближніх.»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
