Літургійні читання на вівторок ХХVIІ звичайного тижня (РКЦ), рік ІІ

Римо-католицький календар

Вівторок ХХVIІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Гал 1, 13-24

Читання з Послання святого Павла Апостола до галатів

Браття! Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її; я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань. Коли ж Бог, який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав своєю благодаттю, уподобав об’явити через мене Сина свого, щоб я благовістив Його між язичниками, — я не став того часу радитися з тілом і кров’ю і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.
Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів. Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. І те, що пишу вам, — перед Богом пишу, не обманюю.
Потім я пішов у землі Сирії та Килікії.  Церкви в Юдеї, котрі у Христі, не знали мене особисто. Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив. І прославляли через мене Бога.

Слово Боже.

Респонсорійний Псалом
Пс 139 (138), 1-3. 13-14а. 14бв-15 (П.: пор. 24б)

Боже, веди нас давніми шляхами.
Або: Веди нас, Господи, одвічною дорогою.

Господи, Ти дослідив мене і знаєш. *
Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю я. 
Ти задуми мої здаля розумієш. †
Ти дослідив мої стеежки і мій сон, *
Тобі відомі всі мої дороги.

Адже Ти моє нутро витворив, — *
уткав мене в лоні матері моєї.
Я Тебе прославлю, *
бо Ти створив мене вельми дивовижним.

Діла Твої — дивовижні, *
моя душа це дуже добре знає.
Не були приховані від Тебе мої кості, †
коли творився я в тайні, — *
коли в земних глибинах я був тканий.

Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 11, 28

Алілуя, алілуя, алілуя.

Блаженні ті, які слухають Боже слово
і його зберігають!

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 10, 38-42

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус увійшов до якогось села, і одна жінка на ім’я Марта прийняла Його до себе. І в неї була сестра, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слово.
А Марта метушилася при багатьох послугах; тож, підійшовши, сказала: «Господи, чи Тебе не обходить, що моя сестра залишила мене саму услуговувати? Скажи їй, щоб мені допомогла!»
У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!»

Слово Господнє.

Бібілійні роздуми:

Щоденний клопіт нікуди не дінеться. Але не він важливий (Слово між нами)

Марта і Марія (о. Роман Лаба OSPPE)

Щоб усе було правильно (о. Олег Саламон)