Біблійні роздуми

Хотіли ще якогось знаку

15 Листопада 2020, 18:48 657

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 16 листопада

 

 

Релігійна старшина юдейського народу, слухаючи проповідь Ісуса і бачивши численні чуда, які Він чинив, вимагали від Нього ще одного знаку на доказ того, що Він Месія. Ісус часом дорікає їм за їхнє лукавство. Хіба ж недостатньо було знаків, які щодня супроводжували Ісусову проповідь: недостатньо зцілень, численних навернень та переміни життя багатьох людей і навіть воскресіння з мертвих? Не зважаючи на це все, книжники і фарисеї очікували ще якогось знаку, який дозволив би їм повірити, що Ісус — Син Давида. Який саме доказ це мав бути — невідомо. Єдине зрозуміло: через постійне очікування невідомо чого вони закостеніли у своєму уявленні про те, яким має бути Месія. А убогий раббі з Назарету аж ніяк не відповідав цьому уявленню. Тому Ісус ставить їм у приклад царицю півдня, яка, не бувши юдейкою, прибула до Соломона, щоби послухати його, бо розпізнала в ньому Божу мудрість. Вона, яка пройшла такий довгий шлях, щоб зустрітися з царем, судитиме їх за їхнє сліпе серце, нездатне побачити, що перед ними стоїть хтось значно більший, аніж Соломон: сам Божий Син.

Ніхто не засвічує світла, щоби поставити його під свічник. Не зробив так і Бог. Він послав свого Сина у світ, щоби світ впізнав у яскравому світлі Його слова та діла самого Бога. А, впізнавши, щоб повірив у Нього і був спасенний від своїх гріхів. Але світ Його не впізнав, бо очікував ще якогось доказу…

Чого ми так часто шукаємо, заплутуючись на своїх дорогах? Не раз Боже Слово промовляє чітко і ясно, вказуючи мені проблему, над якою варто працювати. Однак я все ще вперто шукаю знаку, що це точно стосується мене. Я ж уже маю певний образ себе, і заувага з боку Бога аж ніяк не вписується в цю схему. Поводячись так, маю всі шанси розминутися зі своїм справжнім щастям, яке приготував для мене Господь. І все тільки тому, що витрачаю сили на шукання доказів і заперечення дійсності, замість просто відкрити Богові своє серце і дозволити себе цією дійсністю обійняти.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: