Роздуми над Божим Словом на суботу І тижня Адвенту
Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу. Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива». Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: «У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне — близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте».
Мт 9, 35 – 10, 1. 5-8
Мабуть, юдеїв здивували ці слова. Де ж це Царство? Хто ним керує? Вони шукали досконалу людину, правителя, який би вирішив їхні реальні проблеми: бідність, хвороби, несправедливість, гніт. Але й дві тисячі років по тому, попри науковий прогрес і зміни політичної мапи світу, ми бачимо ті ж самі проблеми.
Проте Бог не обманув і не помилився. Царство Христа — поряд, воно всередині нас (див. Лк 17, 21). Але нам необхідне духовне прозріння, щоб його побачити. Ми, коли чуємо слово «царство», зазвичай уявляємо собі країни, якими керують сильні та досвідчені політики. Однак реальність і «розквіт» Небесного Царства є справою чистого, смиренного серця та Любові, яка панує над цим Царством, тому що Бог є Любов (див. 1Йн 4, 16).
Як же ми, громадяни Царства Любові, віддзеркалюємо його? Наслідуючи Ісуса, свідчачи оточенню про Його любов і милосердя та йдучи за правдою, хай би чого це коштувало. Згадаймо прокаженого, який прийшов до Христа і був очищений, або грішницю, яку Ісус не засудив (див. Лк 5, 12-13; Йн 8, 1-11). Якщо хочемо проголошувати й поширювати Боже Царство на землі — маємо чинити так само: приймати з любов’ю всіх, кого Господь ставить на нашому шляху, і нікого не засуджувати.
Чи знаєш когось, хто потребує бути вислуханим зі співчуттям або прагне заохочення чи поради? Це може бути навіть хтось із твоєї родини! Озирнися навколо — і побачиш, кому потрібна Божа любов: хто потребує розради чи молитви про зцілення, допомоги в домашніх справах, мудрої поради чи матеріальної підтримки. А, можливо, Господь закликає активізуватися в допомозі бідним або послужити у справах парафії.
Ти — посланець Небесного Царя. Бог розраховує на твою співпрацю, щоб Його Царство було не просто чудовою ідеєю, а реальним і видимим способом життя.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені нести Твоє Царство всюди, куди б я не пішов».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.