Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 6 грудня
У Євангелії цієї неділі Лука пропонує нам текст, провідною темою якого є пильність, чуйність. У цій притчі Лука описує серйозне питання християнського життя, проблему, до якої варто поставитися серйозно, — гроші.
У великому розділі, присвяченому подорожі в Єрусалим, яка стає шляхом ініціації учнів, щонайменше два розділи присвячені темі грошей: остерігайтеся жадібності, бо навіть якщо хтось перебуває у достатку, його життя не залежить від майна. Це і є головний посил сьогоднішнього уривка.
У 19-му стиху читаємо: та й скажу душі своїй: душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! Цей стих сприймається негативно. Він містить план життя, позбавленого любові. Притча про безумного багатія засуджує саме таку абсурдну поведінку. Христос нагадує, що накопичення благ не звільняє від смерті й одночасно знецінює життя, бо забирає спокій і збіднює серце, закриваючи його для любові та милосердя до інших.
Ісус називає багатія безумним. Мабуть, має на увазі, що людина не зрозуміла життя, не жила ним уповні. Насправді те, чим жив той чоловік, було його особистим маренням: він не зрозумів реального життя і не прийняв його. Адже людське життя не базується на тому, щоб мати, і не обмежується цим. Це дар, який треба прийняти з вдячністю і радістю в Божій благодаті.
Як це часто буває в притчах, наші висновки в один момент перевертаються догори дриґом. Персонаж притчі так сильно заклопотаний виробництвом зерна та примноженням багатства, аж не мав ані часу, ані сил, щоби багатіти в Бозі. Це тонкий обман: треба бути уважним. Багач із притчі плекав ілюзії щодо своїх здобутків — і не помітив, що втрачає.
Наше суспільство пропонує нам стільки різних можливостей і досвідів, що дуже важко цьому противитися. Особливо якщо лунає запитання: а що ж у цьому поганого? У житті можна припуститися багатьох помилок, але фундаментальною помилкою є забути про Бога.
Як можна багатіти в інший спосіб? Христос тлумачить це трохи далі в Євангелії від Луки: Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить. Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце (Лк 12, 33-34). Є те, що ми можемо завжди забрати з собою, навіть після смерті. І це не речі, а справи. Не те, що ми мали, а те, що зробили. Отже, найважливішим у житті не є збирати добра, а робити добро. Накопичене майно залишиться на землі, а зроблене добро ми заберемо з собою.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
