На відстані дотику

Роздуми над Божим Словом на VI Звичайну неділю, рік Б

Очищення прокаженого — це третє з детально описаних чудес у Євангелії від Марка. Попереднього разу Ісус підвів Петрову тещу з хвороби гарячки, взявши її за руку. Тепер Господь торкається також прокаженого чоловіка. Він милосердиться і простягає до нього свою руку.

Господь Бог сам наближається до людини, яка сама більше не може осягнути життя. Ця неспроможність розпочалася після гріхопадіння Єви та Адама: І сказав Господь Бог: «Оце чоловік став, як один з нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити повіки!» (Бут 3,22). З приходом Ісуса Христа все змінюється. Господь сам долає дистанцію гріха та смерті. Він простягає свою руку, торкається і підводить кожну людину. Той, хто впав навколішки і благає Господа, — відчує дотик Божого милосердя й буде врятований.

Простягнена рука — це завжди вияв Божого милосердя і порятунку. В історії спасіння ми багато разів зустрічаємо цей жест. Коли води потопу нищили світ, праведний Ной простягнув руку, вхопив голубку і забрав її в ковчег (Бут 8,9). Коли Лот прийняв до своєї оселі двох ангелів, а мешканці Содому жадали гріха, тоді [Божі посланці] простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері… Тоді взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом (Бут 19, 10.16). Також порятунок із Єгипетської неволі безпосередньо пов’язаний із простягненою Божою рукою: І взнають єгиптяни, що Я Господь, як простягну мою руку проти Єгипту і виведу синів Ізраїля з-поміж них (Вих 7,5).

Святий Йоан Золотоустий зазначає, що Господь міг би очистити прокаженого одним лише бажанням і промовленим словом: Хочу, — стань чистим! Навіщо було торкатися прокаженого рукою, якщо це було заборонено в Законі Мойсея? Так Ісус показує дві справи: що Він сам не під Законом, але понад ним; і що для чистого — все чисте (пор. Тит 1,15). Рука Господа не стала нечистою від прокази; навпаки, прокажене тіло очистилося від дотику Його святої руки. Насправді нас очищає найсвятіше Господнє тіло!

Але подальші дії Господа Ісуса таки можуть спантеличити. Після виявленого милосердя Ісус суворо попередив, або «розгнівано погрозив» очищеному чоловікові; а далі Він — дослівно — вигнав його. Чи може милість так швидко замінитися на суворе ставлення? Справді, добрий Господь до всіх, і його милосердя ПЕРЕД усіма його ділами (Пс 145,9). Спочатку — милосердя, але далі неодмінно настає справедливість!

Господь вилікував немічне тіло, але Він суворо споглянув на хвору душу. Проблема була в тому, що прокажений чоловік порушив закон, про який ми чули в Першому читанні: Доки триватиме його недуга, він буде вважатися нечистим, бо він справді нечистий; на самоті житиме; геть поза табором буде його оселя (Лев 13,46). Ось чому, наблизившись до Ісуса Христа, якого оточували люди, той чоловік наразив інших на нечистоту. Звісно, Ісус змилосердився; але вже далі Він наказує йому діяти по справедливості, так, як це приписував Закон: піди й покажися священикові та принеси за своє очищення те, що велів Мойсей, — їм на свідчення! Тільки після ствердження священника, що проказа відступила, очищена людина могла повернутися у спільноту Божого народу.

Ісус суворо споглянув на хвору душу, адже знав, що цього разу Його милосердя не наверне її. Господь знав, що цей чоловік не послухає Його голосу та всюди рознесе новину про те, як Ісус зцілив його фізично. Після цього за Ісусом почали ходити великі натовпи тих, хто зовсім не шукав Його як Вчителя, і тому не слухав Його вчення про Боже Царство. Вони сприймали Його виключно як Чудотворця, цілителя фізичних недуг. Для іншого Ісус не був їм потрібний! Євангеліст Марко зазначає, що після цього Ісус не міг відкрито ввійти у місто, але перебував назовні, у безлюдних місцях; і [навіть там] приходили до Нього звідусіль, не залишаючи Йому змоги проповідувати, — але Він милосердився і зцілював багатьох.

Фактично Ісус помінявся місцем із прокаженим. Щоби той міг повернутися додому, Ісус мусив залишитись у безлюдних місцях. Божий Син був також розіп’ятий назовні, поза містом. На хресті Він простягнув свої руки, щоби зцілити людину від прокази гріха та повернути її в руки Отця.