Роздуми над Божим Словом на п’ятницю V тижня Великого Посту
Єремія сказав: «Я чув, як багато обмовляло мене: “Звідусіль жах! Донесіте! Донесемо на нього!” Усі заприязнені зі мною чигали на моє падіння: «Може він упіймається, і ми його подолаєм та й помстимося на ньому”.
Але Господь зі мною, немов воїн сильний, тому гонителі мої спотикнуться, не подолають. Окриті соромом великим будуть, бо не пощастило їм, стидом побиті вічним, невигладним.
Господи Сил! Ти, який вивідуєш праведного, який бачиш нирки і серце! Дай мені узріти відплату Твою над ними, бо я на Тебе звірився з моєю справою».
Співайте Господу, хваліте Господа, бо Він врятував душу вбогого з рук лиходіїв.
Єр 20, 10-13
В одній парафії волонтерка допомагала на кухні для бездомних. Якось відвідувач підійшов до неї по свою порцію їжі й запитав: «Як у тебе справи?» На той момент жінка мала проблеми з власним бізнесом і поділилася своїми переживаннями з безхатченком. У відповідь той вказав на небо і з підбадьорливою усмішкою відповів: «Просто довірся Йому». Жінка, побачивши в цих словах знак Божої підтримки, розчулилася й не стримала сліз.
Але історія на цьому не скінчилася. Як виявилося, за цією сценою спостерігав інший безхатченко, якому здалося, що жінка заплакала від образи на почуті слова. Тож він побіг за співрозмовником волонтерки та накинувся на нього з кулаками. Коли ж невдовзі ситуація прояснилася, нападник був змушений вибачитися та, збентежений, повернувся до свого обіду.
Ця історія з життя — приклад того, що чекає тих, хто ділиться своєю вірою з іншими. Достатньо подивитися на пророка Єремію. Йому довелося терпіти критику, осуд і навіть насильство лише за те, що він викривав гріхи жителів Єрусалиму й закликав їх покаятися та повернутися до Бога. У сьогоднішньому Першому читанні пророк говорить, що друзі відвернулися від нього, тому що їм не подобалася правда, яку Бог звіщав через нього. Так само ставилися й до Христа. Наприклад, сьогодні читаємо про те, як Його мало не забили камінням за слова, які лідери народу прийняли за богохульство (див. Йн 10, 33).
Життя пророків — нелегке. Несучи Божу звістку, яка зазвичай не подобається людям, вони часто стикаються з жорстокою протидією. Незважаючи на це, Всевишній продовжує закликати кожного з нас бути Його пророком у цьому світі. Запрошує звіщати ту любов, якої самі досвідчили. Ісус перебуває з нами, а тому ми дійсно можемо стати живим знаряддям надії, втіхи, віри та милосердя для інших.
Звісно, наші слова можуть неправильно зрозуміти або не сприйняти. Але зміцнене Божою благодаттю свідчення віри рано чи пізно змінить цей світ на краще. І задля цього варто ризикувати!
«Отче, допоможи мені перебувати в Тобі, щоб мої слова несли Твою любов та істину моєму оточенню».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
