Роздуми над Божим Словом на Великий Четвер
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що надійшла Його година перейти з цього світу до Отця, полюбивши своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх .
Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Ісус знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався. Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Підходить Він до Симона-Петра. А той каже Йому: «Господи, чи ж то Ти мені миєш ноги?»
Ісус у відповідь йому сказав: «Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але пізнаєш після цього».
Каже Йому Петро: «Ти не помиєш моїх ніг повіки!»
Ісус йому відповів: «Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною».
Симон-Петро каже Йому: «Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову».
А Ісус говорить йому: «Умитому не треба вмиватись, хіба тільки ноги, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі». Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав: «Не всі ви чисті».
А коли помив їхні ноги і надів свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: «Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Адже Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так робили і ви».
Йн 13, 1-15
Юдейський пасхальний седер (ритуальна сімейна трапеза у свято Песах) традиційно починається з запитання наймолодшої в сім’ї дитини: «Чим ця ніч відрізняється від усіх інших?» І тоді голова родини розповідає про те, як Бог урятував Вибраний народ від єгипетського рабства.
Сьогоднішня ніч також є особливою. Адже саме сьогодні з благоговінням і вдячністю ми згадуємо ніч, коли Ісус увійшов у свої Муки. Поринув у пекельну темряву страждань, щоби врятувати нас від рабства гріха і смерті. Ісус полюбив нас до кінця!
Господи Ісусе, Твоя любов вражає мене і розпалює любов у відповідь у моєму закам’янілому серці. Я дивуюся Твоєму смиренню. У цю ніч Твоя душа переповнювалася скорботою від прийдешніх страждань. Але замість того, щоб захистити себе, Ти став нашим Слугою. Ти — Той, Хто створив Всесвіт, — схилив коліна й омив ноги людям, знаючи, що вони незабаром зрадять Тебе і покинуть у тяжку годину. Ти впокорив себе і тим явив, що значить бути великим у Божому Царстві, що значить любити. Ти полюбив нас до кінця.
Господи Ісусе, мене вражає Твоя щедрість. У цю ніч, знаючи, що надійшла Твоя година, Ти розламав хліб і дав своїм учням зі словами: «Беріть, їжте: це Моє Тіло» (Мт 26, 26). Потім подав чашу з вином: «Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мт 26, 27-28). Ти, Агнець Божий, що взяв усі наші гріхи, даєш нам своє власне Тіло і Кров у Євхаристії. Ти віддав себе в жертву, яка живить нас і поєднує з Тобою та Отцем. Ти полюбив нас до кінця.
Господи Ісусе, Твій послух змушує мене замовкнути у благоговінні. В цю ніч у Гетсиманії, поки Твої учні спали, Ти плакав і молився до кривавого поту. Ти міг покликати легіони ангелів врятувати Тебе, але замість цього прийняв волю свого Батька, щоби спасти нас. Ніколи не згрішивши, Ти добровільно віддав себе в руки грішників і помер на хресті за наші гріхи. Ти полюбив нас до кінця.
«Дякую Тобі, Господи Ісусе, за те, що Ти полюбив мене до кінця».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
