Під час чергового засідання Конференції католицьких єпископів США, яке відбудеться у червні 2021 року, єпископи повинні будуть вирішити, чи направляти президенту США Джозефу Байдену та іншим політикам заклик не приступати до Причастя, якщо вони підтримують право на аборти.
Мова йде про документ, що його готує для Конференції католицьких єпископів Комітет з питань доктрини. Його метою є уточнення позиції Церкви щодо проблеми, яка неодноразово поставала перед єпископами протягом останніх десятиліть. Сьогодні вона стала особливо актуальною, оскільки Байден, другий президент-католик, займає найвищу державну посаду водночас відстоюючи право на аборти.
Архієпископ Джозеф Науманн з Канзасу, голова Комітету з питань захисту життя, називає «серйозним моральним злом» таку позицію громадського діяча. Він вважає за необхідне публічно докоряти Байденові.
«Оскільки президент Байден — католик, це становить для нас серйозну проблему, — сказав він. — Це створює плутанину, бо як можна водночас називати себе побожним католиком і робити те, що суперечить вченню Церкви?».
Якщо документ ухвалять, то у ньому буде чітко висловлено думку про те, що Байден та інші громадські діячі з подібними поглядами не повинні приступати до Причастя.
Згідно з існуючою політикою Конференції католицьких єпископів США, рішення про відмову від Причастя все одно залишається за окремими єпископами. Наприклад, вищі прелати, до юрисдикції яких належать місця, де Байден найчастіше відвідує Месу (єпископ Френсіс Маулі з Делавера та кардинал Вілтон Ґреґорі з Вашингтона) чітко заявили, що Байден може приймати Причастя у підвладних їм церквах.
Документ, над яким триває робота, є результатом діяльності тимчасової робочої групи, скликаної за ініціативою голови Конференції католицьких єпископів США, архієпископа Лос-Анджелеса Хосе Ґомеса у листопаді 2020 року. Перед своїм розпуском група ухвалила рішення скласти новий документ про допуск до Причастя, відповідальність за створення якого поклали на Комітет з питань доктрини.
Наразі деталі підготовки документа не відомі. Архієпископ Науманн сказав, що це питання буде детально обговорюватися на засіданні Конференції єпископів у червні, і тоді єпископи приймуть рішення, чи потрібно продовжувати роботу над ним, щоб оприлюднити його пізніше.
За словами архієпископа Науманна, для продовження роботи треба буде, щоб за це рішення проголосувало не менше двох третин учасників. Але навіть критики ініціативи, такі як єпископ Джон Стоу з Лексінґтона (штат Кентуккі), передбачають, що ініціатива набере потрібну кількість голосів.
Єпископ Стоу належить до відносно невеликої групи американських єпископів, які стурбовані тим, що акцент Конференції на абортах підриває заклики Папи Франциска до того, щоб Церква також наголошувала на таких питаннях, як зміна клімату, імміграція та нерівність. Він також занепокоєний тим, що єпископи США втрачають шанс знайти спільну мову з Байденом у цих питаннях.
«Якщо на політика вказують як на негативного представника його власної Церкви, це створює сумний контекст для подальшої взаємодії Церкви з цим політиком, — сказав він. — Це сприяє поляризації Церкви та суспільства».
Але, незважаючи на спротив частини єпископату, ініціатори послання Байденові мають твердий намір рухатися вперед.
«Відчуття термінової необхідності посилюється, — сказав Сальваторе Корділеоне, архієпископ Сан-Франциско. — Аборти — це не просто одна з багатьох важливих проблем. Це прямий напад на людське життя. Байден та інші політики повинні розуміти скандал, який виникає з того, що вони називають себе католиками, але діють всупереч вченню Церкви».
Кардинал Раймонд Берк, що раніше вже висловлювався на підтримку відлучення певних американських політиків від Причастя, виступає за більш серйозні санкції, передбачені церковним правом. За його словами, політики, які публічно і вперто підтримують аборти — це відступники, яки потрібно не лише заборонити вділяти Причастя, а й відлучити від Церкви.
Єпископи, що і раніше були занепокоєні позицією Байдена у питання абортів, стривожилися ще більше через три заходи, запроваджених його адміністрацією в середині квітня. Першим із них стало скасування обмежень на федеральне фінансування досліджень, у яких використовують тканини людських плодів. Байден також скасував політику, запроваджену адміністрацією Трампа, що забороняла організаціям, подібним до «Planned Parenthood» отримувати федеральні гранти на діяльність щодо планування сім’ї, якщо вона включає у себе направлення жінок на аборти. І нарешті, він ухвалив дозвіл жінкам, що прагнуть зробити медикаментозний аборт, не приходити на огляд до лікаря у період пандемії коронавірусу, отримуючи натомість абортивні таблетки поштою.
«У Байдена немає повноважень навчати, що означає бути католиком — це наша відповідальність як єпископів, — сказав архієпископ Науманн. — Навмисно чи ні, він намагається узурпувати наш авторитет».
Архієпископ Денвера Самуель Акіла, що різко критикував Байдена за його позицію стосовно абортів, заявив, що виступає за створення загальнонаціональної політики, яка стосувалася би Причастя, на відміну від сучасної «клаптикової» практики. За його словами, спочатку єпископи повинні провести приватну розмову з особою, що вважається такою, яка перебуває у стані гріха, а потім відмовити їй у Причасті, якщо вона не змінить своєї поведінки. Едвард Пітерс, професор канонічного права з Детройта, сказав, що у Конференції єпископів є можливість звернутися до Ватикану з проханням про ухвалення єдиної політики, яка стосувалася б уділення Причастя, але він сумнівається, що такий запит справді буде зроблено.
Деякі католицькі науковці різко розкритикували ініціативу Конференції єпископів. «Ви справді збираєтеся відлучити від Причастя Президента США? — обурюється Маргарет Маꥳнес, професорка релігії з Філадельфійського університету. — Я не думаю, що це похитне його віру, і не вважаю, що з цього вийде щось конструктивне».
Маꥳнес також наголосила, що, згідно з опитуваннями, більшість католиків США вважає, що аборти повинні бути узаконеними.
Стівен Мілліс, професор богослов’я з Чикаго, заявив, що протягом останніх років Католицька Церква отримує велику підтримку від консервативних філантропів, що критикують Папу Франциска і підтримували Трампа під час президентських виборів 2020 року. «Те, що ми бачимо зараз — це намагання догодити донорам, які бажають створити церкву, яка вестиме культурну війну», — сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
