Роздуми над Божим Словом на суботу V Великоднього тижня
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене він раніше від вас зненавидів. Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, але Я вибрав вас зі світу, тому світ і ненавидить вас.
Згадуйте слово, яке Я сказав вам: “Слуга не більший за свого пана”. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє слово зберегли, то й ваше зберігатимуть. Але це все будуть робити вам задля Мого Імені, бо ж не знають Того, хто Мене послав».
Йн 15, 18-21
На жаль, сьогодні є країни, де християни зазнають гонінь, і кількість таких країн, здається, збільшується. Учні Ісуса стикаються з відвертою ненавистю та гинуть за свою віру. Навіть у державах, що декларують себе християнськими, ставлення до практикуючих християн далеко не завжди доброзичливе, особливо коли вони не йдуть на компроміс із моральними нормами, які намагається нав’язати сучасний світ. Та іноді «ненависть» провокуємо ми самі, а точніше, темрява, що криється в нашому власному серці. Пригадай сьогодні моменти, коли тобі не вдавалося любити, бути милосердним, коли ти був заздрісним, пихатим чи невдячним.
Згідно з визначенням святого Павла, «любов — довготерпелива, любов — лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить» (1Кор 13, 4-7). Так, це дуже висока планка; але, як говорить Ісус у сьогоднішньому уривку з Євангелія, ми не від цього світу (див. Йн 15, 19). Це значить, що Він дав нам благодать любити такою любов’ю, яка виходить за межі загальноприйнятих уявлень. Через Христа можемо навчитися любити всіх, навіть тих, хто не відповідає на нашу любов; навіть тих, хто нас ненавидить.
Як? По-перше, треба вибрати цю любов. Захотіти жити Нею, стати однієї душі з Ісусом, не зважаючи на всі перешкоди, бувши готовим піти на все заради Нього.
По-друге, пам’ятай, що Бог милосердний. Коли відчуваєш, що сам неспроможний любити — проси Його пробачити тобі й допомогти. Тільки Його благодать може насправді змінити тебе і звільнити від пихи та ненависті.
По-третє, завжди будь готовий вибачитися перед тим, кому ти завдав болю. Пошуки прощення відчинять двері не лише до примирення, але й до глибших взаємин із людиною, яку ти образив.
Пам’ятаючи про Боже милосердя та маючи готовність зробити все, що буде потрібне Ісусові, ти станеш знаряддям Христа у подоланні ненависті як у твоєму власному серці, так і в світі.
«Отче Небесний, навчи мене любити, навіть попри почуття ненависті. Зміцнюй мене своєю любов’ю».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.