Моя радість

Роздуми над Божим Словом на VI неділю Великоднього періоду, рік Б

Коли запитали Ісуса, яка найважливіша заповідь, Він відповів: Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю. Це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого (Мт 22, 37-39). Старозавітна заповідь підкреслює вимір любові, що скерована від людини до Бога й до ближнього, і може здаватися, ніби джерело любові міститься в нас самих.

Сьогодні Ісус говорить про справжнє та єдине походження любові: Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; тож перебувайте в Моїй любові. Це і є той самий плід любові, що спливає від Бога Отця на Його Сина і від Сина — на Його учнів. Любов, яку християни отримують як дар, має далі розливатися між ними (15, 9-12). У цій любові маємо тривати, жити, як триває і живе у ній сам Ісус. Є чудове речення, що розкриває сенс любові: якщо ти знайдеш людину, яка любитиме Бога більше, ніж тебе, — тобі ніколи не забракне її любові.

Любов — це не лише почуття, але передусім дотримання того, що Ісус заповідав: послух Його заповідям (15,10). Неможливо любити справжньою любов’ю, якщо порушуєш заповіді. Кожний гріх провадить до смутку. І навпаки: виконання заповіді любові приносить радість: Я казав вам так для того, щоб була у вас МОЯ радість і щоб ваша радість була повна. Така радість є безкорисливим даром Бога, а не чимось, здобутим виключно людськими силами.

Весь кругообіг Божої любові чудово демонструє образ виноградної лози, описаний у попередніх віршах 15-го розділу Євангелія від Йоана. Ісус Христос — виноградна лоза, ми — гілки. Гілку оживляє сік, який тече всередині. Ми оживлені любов’ю Бога, наче життєдайним соком, і в нашому християнському житті можемо приносити плід любові й радості, яка зроджується з перебування у Божій любові.

Цей образ продовжується у вині, яке виготовляють із плодів виноградника. Вино завжди було символом любові та радості. Саме тому Ісус залишив нам самого себе, свою пресвяту Кров під видом вина у Святому Причасті. Усі пророки очікували нового вина месіанських часів — символу любові Нареченого. Тепер, споживаючи з Господнього вівтаря Його пресвяту Кров під видом вина, ми насправді можемо перебувати в Його любові та зберігати Його заповіді.