Світ

Ватикан закликає єпископів США до обережності у справі політиків, що підтримують аборти

11 Травня 2021, 18:21 849 КАІ

Конгрегація віровчення закликала єпископів США до обережного поводження в дискусіях на тему формулювання національної політики, «що має на меті розв’язання ситуації католиків, які виконують публічне служіння і підтримують законодавство, що дозволяє аборти, евтаназію або інше моральне зло».

Листа у цій справі до голови Конференції католицьких єпископів Сполучених Штатів, архієпископа Хосе Ґомеса, вислав префект Конгрегації віровчення, кардинал Луїс Ладарія Феррер SJ.

Префект доктринальної конгрегації послався на те, що сказав до кількох груп американських єпископів під час їхніх візитів «ad limina» у 2019-2020 роках. А саме, що «плідний розвиток політики в цій царині вимагає, щоб діалог відбувався у два етапи: насамперед серед самих єпископів, а потім між єпископами та католицькими політиками pro-choice у межах їхніх юрисдикцій».

У листі до архієпископа Ґомеса кардинал Ладарія підкреслив, що така політика не може узурпувати владу окремого єпископа в його дієцезії у цьому питанні. Вона вимагає майже повної однодушності, і було би «оманливим» представляти аборти і евтаназію як «єдині серйозні питання католицького морального і соціального вчення, що вимагають найповнішого рівня відповідальності з боку католиків».

Лист, датований 7-м травня 2021р., це відповідь на лист архієпископа Гомеса, яким той інформував доктринальний дикастерій, що єпископи готуються визначитися з позицією щодо католиків-політиків та гідного приступання до Святого Причастя.

Кардинал Ладарія застеріг, що без однодушності єпископів національна політика, «беручи до уваги її потенційно контроверсійну природу», може «стати джерелом незгоди, а не єдності всередині єпископату, і ширше — Церкви у Сполучених Штатах». Тому він висловив думку, що таку дискусію «найкраще було би вмістити у широкий контекст гідного прийняття Святого Причастя всіма вірними, а не тільки однією категорією католиків, відображаючи їхній обов’язок допасувати своє життя до повноти Євангелія Ісуса Христа, коли вони готуються до прийняття цього таїнства».

Префект Конгрегації віровчення також підкреслив доконечність урахування ваги цього питання, яке виходить поза межі США. Він вказав, що «потрібно докласти всіх старань, щоби провадити діалог з іншими Конференціями єпископатів, мірою формулювання цієї політики, щоби зарівно як навчатися одні від одних, так і зберігати єдність у Вселенській Церкві».

Лист кардинаоа-префекта стосується також уміщеного в листі архієпископа Ґомеса посилання на той лист, що його попередній префект Конгрегації віровчення, кардинал Йозеф Ратцінґер, надіслав 2004 року до тодішнього кардинала Теодора МакКарріка з Вашингтона, стосовно католицьких політиків і Святого Причастя. Архієпископ Ґомес зазначив, що той лист був написаний «у формі приватного повідомлення» до єпископів і мав бути зачитаний виключно в контексті формальної доктринальної ноти від 2002р. на тему деяких аспектів діяльності та поведінки католиків у політичному житті.

Кардинал Ладарія нагадав, що коли американські єпископи складали свої візити «ad limina» у Ватикані2004 року, «було ясно, що серед єпископів не було згоди у питанні Святого Причастя». «Тоді не було роздумів про опрацювання національної політики, а кардинал Ратцінґер запропонував загальні принципи стосовно гідного приймання Святого Причастя, щоб допомогти місцевим ординаріям у Сполучених Штатах у їхніх контактах із католицькими політиками pro-choice у межах своїх юрисдикцій». «Тому комюніке кардинала Ратцінґера має обговорюватися тільки в контексті авторитетної доктринальної ноти, що представляє вчення Магістерію на тему доктринальних підстав для будь-якої ініціативи стосовно питання гідного прийняття Святого Причастя», — нагадує кардинал Луїс Ладарія Феррер.

У ноті від 2002 року сказано: «На всіх, хто безпосередньо бере участь у законодавчих органах, лежить “конкретний обов’язок противитися” будь-якому закону, що становить загрозу для людського життя. Їх зобов’язує — так як кожного католика — заборона участі у пропагандистських кампаніях за закони такого спрямування, а також нікому не дозволено їх підтримувати, віддаючи за них голос». Однак нота від 2002р. не згадувала про приступання до Причастя.

Лист кардинала Ратцінґера від 2004 року, що ніколи не був оприлюднений Ватиканом, говорив: «Якщо йдеться про тяжкий гріх аборту чи евтаназії, коли формальна співпраця певної особи стає очевидною — у випадку католика-політика це розуміється як послідовне провадження кампанії та голосування за дозвільні закони стосовно абортів та евтаназії, — його пастир повинен із ним зустрітися, повчити його про доктрину Церкви, інформуючи його, що він не повинен приступати до Святого Причастя, доки не покінчить з об’єктивною ситуацією гріха, та застерігаючи його, що в іншому разі йому буде відмовлено у Євхаристії». Коли «запобіжні старання не приносять результату або є неможливими», а ця конкретна особа, з тривалою впертістю, надалі хоче приступати до Пресвятої Євхаристії, «служитель Святого Причастя повинен відмовити в його уділенні особі явно не гідній», — написав кардинал Ратцінґер, цитуючи декларацію Папської ради інтерпретації юридичних текстів на тему приймання Святого Причастя людьми розлученими, які перебувають у повторних зв’язках.

У листі до архієпископа Ґомеса кардинал Ладарія вказав, що єпископи США потребують «широкого і спокійного діалогу» між собою та між окремими єпископами й політиками-католиками по своїх дієцезіях, які не підтримують повністю вчення Церкви, щоби зрозуміти «природу їхньої позиції та їхнє розуміння католицького вчення».

І тільки після обоє етапів діалогу конференція єпископів «постала би перед складним завданням розпізнати найліпший шлях для Церкви у Сполучених Штатах, щоб дати свідчення серйозної моральної відповідальності католиків, які виконують публічні функції, за захист людського життя на всіх його етапах».

«Якщо потім буде вирішено сформулювати національну політику стосовно гідного приступання до Святого Причастя, то така заява мала би виразити справжню згоду єпископів у цій справі, за одночасного застереження вступної умови, що всі постанови Конференції у цій справі шануватимуть право окремих ординаріїв у їхніх дієцезіях та прерогативи Апостольського Престолу», — наголосив префект Конгрегації віровчення, посилаючись на документ св.Йоана Павла ІІ про єпископські конференції (1998).

Кардинал Ладарія звернув особливу увагу на параграф 22 Апостольського листа motu proprio про теологічну і юридичну природу єпископських конференцій «Apostolos suos». Там сказано, що Конференції єпископів можуть публікувати доктринальні декларації, якщо вони «були ухвалені однодушно», але «самої тільки більшості» замало для таких публікацій без згоди Ватикану. Також він навів параграф 24 цього документу, який каже, що Конференція єпископів не може чинити труднощів для влади окремого єпископа в його дієцезії, «діючи безправно замість нього у ситуаціях, коли канонічні приписи не передбачають обмеження його єпископської влади на користь Конференції єпископату».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

США
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: