Католицькі лідери Бразилії обурені нещодавнім рішенням Національного департаменту з питань виконання покарань замінити особисті візити капеланів до ув’язнених «екуменічними радіостанціями» закритого типу. Вони вважають такі зміни прямим нападом на Католицьку Церкву та її Душпастирську комісію тюрем.
Департамент оголосив про свої плани ще у квітні, заявивши про «позитивний досвід», отриманий завдяки закритим екуменічним радіостанціям (або їхнім еквівалентам), які поважають усі форми релігії та віросповідання». «Такі радіостанції можуть значно збільшити кількість людей, що отримують підтримку від своїх релігійних інститутів, порівняно з обмеженою кількістю людей, які ходять на особисті зустрічі з релігійними лідерами, що зазвичай проходять у в’язничних дворах».
На початку травня Душпастирська комісія тюрем надіслала листа директорові пенітенціарної політики Департаменту з питань виконання покарань, у якому заявила, що не може погодитися з таким нововведенням.
«Ув’язнені мають право на релігійну допомогу, а релігійна допомога — це не тільки проповідування. Католики повинні отримувати Таїнства, а це неможливо робити через аудіосистеми» — сказав отець Джанфранко Ґраціола, теологічний радник Комісії.
Отець Ґраціола заявив, що використання засобів комунікації для трансляції католицьких богослужінь слід вважати винятковим засобом, який може бути виправданим у час пандемії або для духовної підтримки людей, які не можуть піти до церкви. «Але це не може замінити особистої участі у Месах та інших обрядів», — наголосив він.
На думку юриста Антоніу Фунарі Філху, президента Комісії з питань правосуддя і миру архідієцезії Сан-Паулу, план Департаменту не визнає важливої ролі релігійної допомоги у реабілітації ув’язнених. «В’язниці повинні бути не лише місцем для відбування покарань. Вони повинні допомагати ув’язненим змінюватися. Релігійна допомога — фундаментальна частина цього процесу. Позбавити її ув’язнених — це завдати шкоди не лише їм самим, а й усьому суспільству», — сказав він.
Душпастирська комісія наголошує, що такі заходи порушують Конституцію Бразилії, яка гарантує кожному ув’язненому право на релігійну допомогу і стверджує, що вони можуть відвідувати богослужіння, організовані в установі виконання покарань.
«Це хибний план. Його, безумовно, можна оскаржити у суді», — заявив Фунарі Філху.
Отець Джанфранко Ґраціола зазначив, що укладений між Бразилією і Ватиканом конкордат дає Католицькій Церкві право надавати ув’язненим релігійну допомогу. Правила ООН щодо поводження з ув’язненими також визначають, що вони мають право контактувати з кваліфікованим представником своєї релігії. «Заходи Департаменту порушують усі національні та міжнародні норми», — сказав він.
Душпастирська комісія підготувала публічного листа про наявну проблему і зібрала підписи представників релігійних установ та правозахисних організацій. Документ також підписало кілька єпископів і Національна рада християнських церков. У ньому наголошується на важливості присутності релігійних представників у в’язницях як способі «запобігання та боротьби з порушеннями прав, які трапляються у бразильських в’язницях». «Під час приватного особистого візиту, — йдеться у листі, — людина почувається у безпеці і може розповісти про свій досвід у в’язниці — місці, де, як відомо, системно порушуються права людини».
«Безперечно такі заходи націлені передусім на Душпастирську комісію тюрем», — сказав Філху. Отець Ґраціола погоджується з ним, кажучи, що це — спосіб уникнути зовнішнього моніторингу і контролю над умовами життя у в’язничній системі. Разом із цим, нововведення Департаменту виконання покарань, очевидно, принесуть користь іншим християнським конфесіям, зокрема «Вселенській Церкві Царства Божого» — євангельській «мегацеркві», яка володіє основними телерадіомережами і має політичні зв’язки з президентом Бразилії Жаїром Болсонару.
«У деяких в’язницях вже існують такі радіостанції, — сказав отець Ґраціола. — І вони зазвичай транслюють передачі “Вселенської Церкви Царства Божого”». Антоніу Фунарі Філху зазначив, що «адміністрація Болсонару, очевидно, прагне знищити все пов’язане з правами людини».
фінансово.
Щиро дякуємо!
