Добувати золото, не переймаючись ґрунтом

Роздуми над Божим Словом на суботу XХ Звичайного тижня, рік І

Ісус промовив до народу й до своїх учнів, кажучи:
«На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї. Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять. В’яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть. Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці. Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: „Учителю!” 
Ви ж не давайте себе звати: „Учителю”, — один-бо ваш Учитель, ви ж усі брати. Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один-бо у вас Отець — той, що на небі. Ані наставниками не звіться, один-бо ваш Наставник — Христос. 
Найбільший з вас буде вам слугою. Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений”.

Мт 23, 1-12

Ісус часом вступав у дискусію з книжниками та фарисеями. Однак у сьогоднішньому Євангельському уривку Господь закликає своїх послідовників слухати їх. Ти здивований? Якщо так, то дарма.

Ось корисний коментар анонімного стародавнього автора до цього фрагмента, який наводить святий Тома Аквінський: «Пам’ятайте, що з висохлої землі можна видобути дорогоцінне золото. Чи втратить золото в ціні через це? Звісно ж, ні! Однак подібно до того, як добувають золото і залишають ґрунт, ви повинні прийняти їхнє повчання, але залишити їхню практику».

Як відомо, ізраїльські духовні провідники з пошаною ставляться до вчення Тори — «дорогоцінного золота» Старого Завіту. Господь знав, що багато хто з них не виконує те, що сам проповідує; та це не знецінювало їхнього вчення. Лицемірство фарисеїв і книжників не перешкоджало Ісусові бачити «золото» Божого Закону.

Ми час від часу піддаємося спокусі перекреслити когось через його недосконалість. Наприклад, викидаємо книжку, написану проблемним автором, або дивимось на свого сусіда лише крізь чорні окуляри колишньої сварки з ним. Але особливо багато ми втрачаємо, коли йдеться про священника або іншу духовну особу, яких ми перестали слухати через їхні недоліки. Ніхто з людей, навіть духовний лідер, неспроможний досконало виконувати Христову науку; але силою благодаті Святого Духа він може нести «золото» Божої мудрості.

Тож якщо повіримо у дію Святого Духа і спробуємо слухати людину щирим серцем, то знайдемо корисні речі. Це не означає, що ми повинні сліпо погоджуватися з усім, що говорять або чинять навіть авторитетні люди, але треба все аналізувати у світлі Божого слова і шукати «приховане золото». Найважливіше, щоб наші власні слова не розходилися з ділами!

«Господи, допоможи мені не відкидати “золото” Твоєї мудрості, видобуте з висохлого ґрунту чиєїсь недосконалості. Пробач, коли мої грішні вчинки не збігаються з моїми правильними словами».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.