Роздуми над Божим Словом на середу ХХІ Звичайного тижня, рік І
Ісус промовив такими словами:
«Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисті. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та оздоблюєте нагробники праведних, і виговорюєте: „Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої”. Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які пророків убивали. Доповнюйте й ви мірку батьків ваших!»
Мт 23, 27-32
Лицемірство. Що це? У тлумачному словнику є кілька пояснень значення цього часто вживаного слова. По-перше, це невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. По-друге, це вдавана сердечність, доброзичливість, за якою приховують лихі наміри, нещирість.
«Ого!» — так і хочеться вигукнути. Не дарма сьогоднішній уривок Євангелія від Матея розпочинається зі слів «Горе вам…» (Мт 23, 27)! А й справді, якщо така риса характеру є, то це привід не тільки замислитись.
Для Господа нічого немає прихованого чи таємного. Він бачить кожну думку, кожен порух душі, кожен мотив і будь-яку маску, яку легко може зняти. Тож який сенс ховатися? Чому нам так уперто хочеться «здаватися» більшими, а не бути «справжніми»? Хай би скільки ми шукали пояснень чи виправдань, але відповідь можна знайти у Книзі Буття. Згадаймо: чому ховалися Адам та Єва? Бо не змогли визнати, що піддалися спокусі та «спробували зло на смак». Чи можна назвати їх лицемірами? Напевно, так. Отже, лицемірство пустило своє коріння ще тоді, а ми його успадкували.
Чи доводилось тобі хоч раз лицемірити? Ні? Ти — суперсвята людина. Так? Ти чесна людина.
Що ж робити? Як позбутися цієї огидної вади?
Передусім — визнати, що вона є, не ховатися за «фарисейською» маскою, не захищатися запереченням: «О, ні! Та це ж не про мене!» Наступний крок — просити про допомогу, щоб добрий Господь змінив серце, звільнив від брехні та лицемірства й очистив від гріхів. І, врешті, подякувати Отцеві за Його милосердну любов. Про це пише апостол Павло: «І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих» (1 Сол 2, 13). Тож прийми сьогодні слово Боже з відкритим серцем і дозволь йому діяти, змінюючи та освячуючи тебе.
«Господи, я готовий, щоб ти звільнив мене від лицемірства, яке заважає мені приймати Твою любов і не дає зі смиренням ставитися до інших людей».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
