Роздуми над Божим Словом на ХХІІ Звичайну неділю, рік Б
Часто поруч з Ісусом ми бачимо фарисеїв. Слово фарисей означає «відділений». Вони дбали про високе духовне життя й були випробувані у багатьох чеснотах. Фарисеї вірили у воскресіння мертвих, сповідували існування духовного світу — ангелів і духів. Вони практикували статеву стриманість, постили двічі на тиждень. Дотримувалися ритуальної чистоти, ретельно омиваючи руки, посуд і все тіло, коли поверталися з ринку. Фарисеї платили десятину і приносили жертви з перших плодів. Вони також любили довгі молитви.
Проте значною мірою це була тільки зовнішня побожність, яку фарисеї підкреслювали у видимих формах, щоб їх люди помічали. Тому в них одяг відрізнявся. Вони виготовляли його самі. Замість побутового вбрання фарисеї носили ризи й далматики, тобто одяг прямокутного крою без рукавів. Вони збільшували філактерії — шкіряні коробочки, що їх євреї носять на руці нижче плеча та на чолі. Там зберігалися фрагменти Святого Письма. Поли їхнього одягу були видовжені та оздоблені особливими ґудзиками, щоб підкреслити тимчасову статеву стриманість тих, хто так одягнений. Китиці — багряні смужки, прикріплені до краю одежі, які означають Божі заповіді, у фарисеїв були довші, ніж в інших юдеїв. Перші місця у синагогах та довгі молитви на перехрестях — усе це було для людського ока.
Але й самі фарисеї пильно наглядали, чи інші дотримуються юдейських передань і вимог старших: І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками. Омивання рук перед споживанням їжі було традицією старших Ізраїлю. Таких приписів не знаходимо у тексті Старого Завіту. Сам Ісус зазначає: Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань. Це були добрі, але тільки людські заповіді, що визначали ритуальну поведінку. Дехто з Господніх учнів дотримувався їх, а дехто — ні. Ісус не звертав на це уваги. Для Нього важливою є внутрішня сторона людини — наміри її серця. Чи мої слова згідні з моїми думками, чи мої уста насправді відкривають те, що містить моє серце? Багато важливіше не те, з якими руками я сідаю до столу, а те, з якими думками та намірами. У кого чисті думки, у того й руки завжди будуть чисті.
Господь осуджує лицемірство: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: «Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене». Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей. Богові до вподоби той, хто прихилив своє вухо та слухає Боже слово, щоби зберігати його у своєму серці. Так твоє серце завжди буде близько Бога. Тоді з повноти серця промовлятимуть уста, і зовнішня молитва буде приємна Богові.
Ісус закликає: Послухайте Мене всі та зрозумійте. Спочатку має ввійти і проникнути мене Боже слово; лише тоді я почну насправді розуміти і розрізняти. Своїм словом Господь очищає від злих думок, розпусти, крадіжок, убивств, перелюбу, захланності, лукавства, обману, безсоромності, заздрості, богозневаги, гордощів, безумства.
У Другому читанні ми чуємо багато висловів апостола Якова про очищення словом, яке спонукає до дії: Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння. З лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе. Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від скверни цього світу.