Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 18 грудня
Побачивши, що цей книжник, обіцяючи йти за Ним, запевняє про це лише на словах і не має такої думки, йде за іншими ідеями, Господь соромить його викриттям. Але Він не жене його від себе, наче відвертаючись, і не обманюється його словами, наче не знав, яка ця людина. Він як Той, хто знає — викриває; як Той, хто напоумляє — виправляє. Господь говорить наче ось так: ніхто, задовольняючись безсловесним, не може слідувати за Словом; друг безсловесних неспроможний прийняти Слово; хто мріє про безсловесних, той не здатен зрозуміти Слово. І справді, в самій зухвалості книжника можна побачити прикмети його поспіху та неуцтва. Адже якщо би той пізнав силу Слова, то не витворив би фальшивого розуміння щодо духовного Слова. І, бувши людиною, не наважився б порівнювати себе з неосяжною силою Спасителя, кажучи: Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
Адже йти слідами Спасителя лише для того, щоби слухати Його вчення, ще можливо для людської природи, хоча і лише завдяки чоловіколюб’ю Спасителя; але зрівнятися з Ним і слідувати за Ним повсюди — і неможливо, і зухвало для того, хто це обіцяє. Оскільки ми не можемо перебувати з Ним, коли Він перебуває на лоні Отця. Та й чи це можливо для тих, хто має іншу природу? Неможливо нам усюди супроводжувати Всюдисущого, тому що Він безмежний, а ми обмежені. Він — у всій вселенній і навіть поза нею, а ми у всесвіті займаємо конкретне місце, за визначеною мірою. Також Господь, залишаючись без руху і не переходячи з місця на місце, повсюди вправляє все, що існує, в рух і цим керує. А ми, люди, переходячи з того місця, з якого починаємо рух, залишаємо його і так показуємо, наскільки ми малі перед незмінною присутністю Його Божества. Господь виправляє книжника і в тому, і в другому, викриває його неготовність виконати обіцяне і повчає величі Свого Божества, кажучи: Лисиці мають нори тощо. Це так, наче Він сказав би: всі створені істоти обмежені й розділені між собою простором, а Слово Боже має неосяжну силу — тож не кажи вже: піду за Тобою, куди б Ти не пішов. А якщо хочеш стати учнем, тоді облиш безсловесне і приступи до Слова. Адже хто триває у безсловесному, той не може стати учнем Слова.
св. Атанасій Великий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com