Роздуми над Божим Словом на 24 грудня
Того часу Захарія, батько Йоана, наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи: «Благословенний Господь, Бог Ізрáїля, бо Він відвідав і викупив свій народ, і підніс нам ріг спасіння у домі свого слуги Давида, як заповів відвіку устами святих своїх пророків: спасіння від наших ворогів і від руки всіх, хто ненавидить нас, щоб виявити милість нашим батькам і згадати свій святий союз: клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові, що дасть нам, визволеним з рук ворогів, без страху служити Йому у святості й праведності перед Ним по всі наші дні. І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш раніше перед обличчям Господа, щоби приготувати Йому дороги; щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів; аби через глибини милосердя нашого Бога, в яких нас відвідає з висоти Сонце, що сходить, освітити тих, які сидять у темряві та в тіні смерті, й спрямувати наші ноги на дорогу миру!»
Лк 1, 67-79
Захарія відчував, що стоїть на порозі нової ери. Багатовікове очікування Ізрáїля на прихід Месії добігало кінця, і саме син Захарії був обраний, щоб оголосити про це. Напевно, його серце було повне гордості і вдячності, коли він тримав на руках свого щойно народженого сина!
Сьогодні ми теж стоїмо на порозі нової ери. Завтра «зглянеться на нас Світло з висоти», коли ми святкуватимемо народження Божого Сина (Лк 1, 78). Царство гріха буде зруйноване Його життям у бездоганній слухняності. Смерть втратить своє жало, бо Ісус переможе й сам стане воскресінням. Розбіжності зникнуть, коли Він навчить нас прощати так, як сам пробачив нам. Несправедливість поступиться місцем Його закону любові та Євангелію миру.
Звісно, навіть короткий огляд новин свідчить про те, що деякі речі з цього списку ще не збулися в повноті, хоча народження Ісуса вже відбулося і Воскресіння Христове подолало смерть. Гріх, смерть, розбрат і несправедливість продовжують переслідувати людство. Як і Захарія, ми все ще чекаємо на день нашого повного відкуплення, справжнього «завтра», коли Ісус нарешті повернеться у славі. До того часу залишатимемось у цьому перехідному просторі, знаючи про спасіння та йдучи вперед силою віри і надії.
Але Різдво вже при дверях — час радіти! Тож святкуймо прихід Ісуса заради нашого визволення. І пам’ятаймо, що прихід Ісуса — це також запрошення. До чого? По-перше, приєднатися до Нього, щоби разом готувати світ до Його повернення у славі та остаточної перемоги над злом. По-друге, сказати «ні» гріху, і «так» — Божому милосердю. По-третє, поділитися доброю новиною про Його прихід із людьми довкола, щоб вони також раділи можливості спасіння.
«Ісусе, дякую Тобі, що прийшов зламати силу гріха і смерті. Допоможи мені з радістю і надією чекати того дня, коли Твоя перемога буде остаточною».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.