Роздуми над Божим Словом на свято свв. Невинних немовлят
Коли мудреці відійшли, то Господній ангел з’явився уві сні Йосифові й сказав: «Вставай, візьми Дитя та Його Матір і втікай до Єгипту; будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод буде розшукувати Дитя, щоб убити Його». Тож, уставши, він узяв уночі Дитя та Його Матір і вирушив до Єгипту. І був там, поки не помер Ірод, аби збулося сказане Господом через пророка, який говорив: «З Єгипту покликав Я Мого Сина». Тоді Ірод, побачивши, що мудреці поглузували з нього, дуже розлютився і послав повбивати всіх дітей, які були у Вифлеємі та в усіх його околицях — від двох років і менше, — за часом, про який вивідав у мудреців. Так збулося сказане пророком Єремією, який говорив: «У Рамі чути крик, ридання, і велике голосіння: це Рахиль оплакує своїх дітей і не хоче втішитися, бо їх немає».
Мт 2, 13-18
Через три дні після Різдва ми стаємо свідками агресивної, але логічної з погляду світу реакції на прихід Ісуса. Дарма що Ісус сьогодні безпорадна, вразлива дитина; Він — загроза.
Ісус загрожував не так царюванню Ірода, як пануванню самого зла. Розправа царя над немовлятами у Віфлеємі є лише одним епізодом із загальної історії людства. У кожному столітті знаходяться свої «іроди», готові принести кров невинних у жертву заради задоволення власних амбіцій. А все це почалося дуже давно. Від того моменту, коли Сатана повстав проти Бога, а потім спокусив наших прабатьків піти проти їхнього Творця. Відтоді злий дух має певну владу в житті людей. Від гріхопадіння у раю аж до Другого пришестя Христа все людство обтяжене схильністю грішити проти свого Небесного Батька і чинити зло.
Бог знав, що єдиним шляхом спасіння в цій ситуації стане жертва Його Сина. Тож народження Ісуса стало першим кроком до перемоги життя й остаточного порятунку нас Богом. Тому не варто дивуватися, що головний ворог людства, диявол, з усіх сил намагався протистояти приходу Ісуса на землю. І смерть невинних віфлеємських дітей є знаком безжальності зла та перемоги благодаті. Чому перемоги? Бо вони стали знаком Ісуса Христа і постраждали заради Нього, а тому Церква вірить, що вони охрещені кров’ю та врятовані як мученики.
Як учні Ісуса, ми завжди перебуваємо в епіцентрі цієї боротьби. Хоча смерть і воскресіння Ісуса звістили перемогу над силами зла, але остаточна перемога ще не настала. Чому? Може, Господь зволікає? Святий Петро відповідає на це запитання: «Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоби хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння» (1 Пт 2, 9).
Тож не занепадаймо духом, особливо коли триває Різдвяний період. Бог дає нам час для навернення, покути, виправлення та святкування! Уже невдовзі зло буде переможене раз і назавжди, а те, що почалося народженням Ісуса, завершиться славним Царством Божим, яке запанує на землі!
«Отче, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, і на землі, як на небі».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
