Минає 128-ма річниця від дня народження св.Максиміліана Марії Кольбе – засновника Лицарства Непорочної, щомісячника «Лицар Непорочної», Радіо Непокалянов та монастиря в Непокалянові. Францисканець добровільно прийняв смерть від голоду в концтаборі Аушвіц-Біркенау, врятувавши іншого в’язня — Францишека Гайовнічека.
Раймунд Кольбе народився 8 січня 1894 року в Здунській Волі. Вступив до ордену францисканців у Львові, де отримав ім’я Максиміліан. Закінчив навчання в Римі захистом двох докторських дисертацій (з філософії та теології), там же заснував організацію «Лицарство Непорочної». Після повернення до Польщі заснував монастирНЕпорочної (Непокалянов, відомий як «Замок Марії») у селі Папротня (гміна Терезін, Мазовецьке воєводство) і почав видавати журнал «Лицар Непорочної».
Сьогодні виповнюється 128 років від дня народження святого, і з цієї нагоди згадаємо декілька цікавих фактів із його життя.
1. При хрещенні йому дали ім’я Раймунд
Майбутнього святого католицької церкви хрестили з іменем Раймунд. Коли Кольбе розпочав новіціат, він прийняв ім’я Максиміліан, а під час складання довічних обітів, на честь Божої Матері, також прийняв своє друге ім’я — Марія.
2. Сім’я
Його батько, Юліуш Кольбе, був етнічним німцем, працював ткачем. Мати — Маріанна Домбровська, працювала медсестрою. Сім’я належала до ІІІ Ордену св. Франциска.
3. Любитель космосу, армії та військової справи
Кольбе проявляв здібності з математики та фізики вище середнього. Закінчив навчання в Римі захистом двох докторських дисертацій: з філософії та теології. Також опублікував статтю «Етереоплан. Про міжпланетний транспорт», який сам зрештою спроектував. Замолоду Раймунд хотів стати військовим. Він цікавився армією та військовими справами.
4. Об’явлення Пресвятої Богородиці
Коли Кольбе було 12 років, Пресвята Діва Марія з’явилася йому в храмі у Пабяніцах, тримаючи в руках дві корони: білу та червону. Вона запитала його, чи хоче він прийняти їх, давши одразу зрозуміти, що білий колір означає чистоту, а червоний — мученицьку смерть. Він відповів, що хоче їх обидві. Об’явлення глибоко його зворушило і визначило напрямок подальшого життя.
5. Орден францисканців
У 1907 році Раймонд і його старший брат вирішили вступити до францисканців. Через три роки до них приєднався ще один брат, Юзеф. У Львові, перед образом Благодатної Богоматері, Кольбе присвятив своє життя заступництву та захисту Марії.
6. Лицарство Непорочної
Під впливом широкомасштабної антикатолицької кампанії, свідком якої він був у Римі, після консультації зі своїми побратимами та за згодою сповідника, Максиміліан Марія заснував Лицарство Непорочної (Militia Immaculatae). Метою цього об’єднання була боротьба за навернення розкольників, єретиків і масонів. Щоб виконати це завдання, члени Лицарства мали присвятити себе повному та виключному служінню Пресвятій Діві Марії.
7. «Лицар Непорочної» та монастир у Непокалянуві
У січні 1922 року отець Максиміліан почав видавати щомісячники «Лицар Непорочної» та «Малий Лицар Непорочної» (щомісячник для дітей). Він був першим редактором цих журналів. Після від’їзду до Японії його замінив брат, о. Альфонс Кольбе. 1927 року отець Максиміліан переїхав із Варшави до Терезіна і заснував там монастир, який мав навіть власну пожежну команду. Він створив подібний комплекс і в Японії, назвавши його «Сад Непорочної». До його складу входили: монастир, храм та видавництво, яке дуже плідно працювало.
8. Мученик на фасаді Вестмінстерського абатства
Кольбе є одним із мучеників, вшанованих статуєю на фасаді лондонського Вестмінстерського абатства.
9. Табір смерті в Аушвіц-Біркенау
28 травня 1941 року о. Максиміліана відправили до табору Аушвіц-Біркенау. Йому дали номер 16670. «Надійтеся на Непорочну, ви, молоді, будете жити. Я не переживу табору, але ви будете врятовані», — повторював він своїм побратимам, які пам’ятали його як людину, повну смирення, спокою та довіри до Бога.
10. Мученицька смерть
У липні 1941 року, після втечі одного з ув’язнених, комендант табору засудив десять чоловік до голодної смерті. Францисканець не був у цій групі. Однак о. Кольбе вирішив, що він добровільно поміняється з іншим ув’язненим. Так він урятував життя Францішеку Гайовнічеку.
Кольбе помер напередодні свята Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — 14 серпня 1941 року, добитий уколом фенолу. Гайовнічек пережив табір і дожив до глибокої старості. Помер у 1995 році, йому було 94 роки. Похований на монастирському цвинтарі в Непокалянові. Натомість могили о. Кольбе не існує: його спалили в крематорії концтабору.
11. Беатифікація та канонізація
17 жовтня 1971 р. Папа Павло VI особисто беатифікував о. Максиміліана Марію Кольбе. Канонізацію здійснив Папа Римський Йоан Павло ІІ через десятиліття, 10 жовтня 1982 року.
12. Покровитель почесних донорів крові, сімей та електриків
Святий Максиміліан Марія Кольбе є покровителем сімей, електриків, Гданської архідієцезії, Кошалінської дієцезії, а з 1999 року — також почесних донорів крові.
Family News Service
фінансово.
Щиро дякуємо!
