Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що хоче внести право на аборти до Хартії Європейського Союзу про основні права. Про це він заявив у середу, 19 січня 2022 р., під час виступу в Європарламенті.
«Через 20 років після проголошення нашої Хартії про основні права, яка закріпила скасування смертної кари в усьому Європейському Союзі, я сподіваюся, що ми зможемо оновити цю Хартію, щоб вона була чіткішою, зокрема, у питаннях захисту навколишнього середовища і визнання права на аборт, — заявив він. — Давайте відкриємо цю вільну дискусію, разом із нашими громадянами та великим європейським сумлінням, щоб дати нове дихання нашій базі прав, що формує Європу, сильну своїми цінностями — єдине майбутнє нашого спільного політичного проєкту».
Захисниця життя на чолі Європарламенту
Ці слова потрібно розуміти у контексті. Перший ключ — це обрання у вівторок, 18 січня, за день до цієї промови Макрона, мальтійської політичної діячки Роберти Мацоли головою Європарламенту. Вона є членом Європарламенту з 2013 року і не раз голосувала проти резолюцій, які підтримують аборти. Свого часу, коли деякі країни чинили опір членству Мальти у Євросоюзі через заборону абортів, Мацола нагадала у своєму інтерв’ю мальтійській пресі, що це «дебати, які потрібно проводити у межах Мальти, а не у межах ЄС».
Повернення у французький Сенат 19 січня законопроєкту, спрямованого на «посилення права на аборт», що пропонує, зокрема, продовжити термін, у який можливо вільно робити аборти, до 14 тижня вагітності — це ще один елемент, про який варто пам’ятати на тлі ініціативи Макрона у Європарламенті. Від грудня 2009 року (з моменту набуття чинності Лісабонського договору) Хартія про основні права Європейського Союзу має таку ж юридичну силу, як і міжнародні угоди. Це означає, що вона обов’язкова до виконання державами-членами і будь-який громадянин може посилатися на неї, якщо внутрішні закони країни не поважають перераховані в ній основні права людини.
Цінності західного прогресивізму
Після цього виступу не бракувало політичних реакцій. Журналіст і оглядач Ерік Земмур, кандидат у президенти Франції на майбутніх виборах, звинуватив Емманюеля Макрона та Європейську комісію в бажанні «нав’язати цінності західного прогресивізму» таким країнам як Польща та Угорщина. «Європа Емманюеля Макрона — це Європа без тіла, Європа без голови і Європа без душі. […] Це — теоретична, і прямо кажучи, фіктивна Європа, — сказав він. — Нею керують абстрактні, безособові еліти, без найменшої легітимності в очах людей. Це Європа, яка вириває власне коріння, стирає власну історію; яка жодним чином не ототожнює себе з цивілізацією, з якої вона походить».
Депутат Європарламенту, лівий політик Жан-Люк Меланшон, який, зі свого боку, хоче закріпити у Конституції право на аборти, побачив у словах Макрона «затерту промову людини, яка здається виснаженою».
Джордан Барделла, депутат Європарламенту та тимчасовий очільник правої партії «Національне об’єднання», сказав: «Ваш політичний проєкт має на меті стерти нації Європи, а наш — урятувати їх. Як ви проголосили, необхідно деконструювати історію Франції, тому ми розуміємо той ентузіазм опинитися сьогодні на чолі інституції, яка поставила своєю метою розчинити тисячолітню історію Європи».
Непослідовність
Туґудал Дервіль, речник організації «Alliance Vita», що займається підтримкою людей у складних життєвих ситуаціях, відреагував на промову Макрона у своєму Твіттері, поставивши під сумнів сумісність виголошених ним двох тез у світлі слів Папи Франциска: «Оскільки все пов’язане між собою, захист природи також несумісний із виправданням права на аборти».
Переклад CREDO за: Аґнес Пінар Леґрі, Aleteia