Титр на початку фільму «Син теслі» повідомляє нам, що фільм засновано на «Євангелії дитинства від Томи», яке «описує події, відсутні в євангельській хронології».
Безумовно, це цікавий спосіб охарактеризувати цей маловідомий ранній текст, яким вже скористалася Енн Райс для свого роману «Христос Господь: з Єгипту» (2005), який у 2015 році отримав кіноадаптацію під назвою «Юний Месія». Два фільми за 10 років ще не створюють тренду, але примітно, що медіапродукти про Ісуса користуються попитом, змушуючи авторів йти навіть у болотистий край апокрифів, щоб надати новизни своїм творам.
Але що воно таке, це так зване «Євангеліє дитинства від Томи», і що воно говорить нам про Ісуса? У цьому спробував розібратися диякон Томас Л. Макдональд у колонці для National Catholic Register.
Апокрифічне джерело
«Євангеліє дитинства» — дивний текст. Через назву його часто плутають із гностичним Євангелієм від Томи, популярним серед конспірологів — до моменту, поки вони його насправді не прочитають. Після цього вони зазвичай усвідомлюють, що його було приховано від очей не через зухвалі суперечності католицькій ортодоксії, а тому що воно божевільне. Певні теоретики створили цілий бізнес на твердженні, нібито «Євангеліє від Томи» — це вірогідний ранній текст, такий собі різновид «втраченого християнства», придушеного інституційною Церквою, а не те, чим воно є насправді: підробка гностичних єретиків.
«Euangelium Thomae de Infantia Saluatoris» («Євангеліє від Томи про дитинство Спасителя») — це текст ІІ століття, який має численні переклади та редакції, і, як видно, не має ні жодного зв’язку з Євангелієм від Томи, ні унікального історичного змісту. Воно не має помітно гностичного впливу, хоча його елементи могли бути використані пізнішими гностичними авторами. Ймовірно, його написав грецькою мовою християнин язичницького походження у благочестивій, хоч і помилковій спробі розширити Євангеліє від Луки та Діяння апостолів. Хоча результат, безумовно, обурливий і, можливо, богохульний, він, як і Протоєвангеліє від Якова, не настільки єретичний. Однак це один з найсвоєрідніших серед усіх ранніх апокрифів.
Текст — це серія дивовижних оповідань нібито з раннього життя Ісуса, віком від 5 до 12 років, що намагаються проілюструвати аспекти Його життя аж до віднайдення у Храмі включно. Твір, повністю або частково, міститься у багатьох рукописах і перекладений різними мовами, він був популярним аж до Середньовіччя.
Тоні Берк, укладач англомовної збірки новозавітних апокрифів у своєму вступі пояснює, що до того, як у 1945 році було знайдено повне Євангеліє від Томи, вчені вважали, що «Євангеліє дитинства» — це і є воно, але очищене від гностичного вмісту. Втім, сирійська версія, яку переклав Берк, дуже рання і називається просто «Дитинство Господа Ісуса». У ній відсутній вступний матеріал та інший зміст, що є в грецьких рукописах, яким приписували авторство Томи, що свідчить, що ці вставки були пізнішими.
Прокляття і благословення
Короткий зміст апокрифа дасть уявлення про те, чому хтось міг побачити у цьому тексті матеріал для фільму жахів. Ми вперше зустрічаємо Ісуса п’ятирічним: він перегороджує потік греблею, щоб утворити багнюку, з якої ліпить 12 птахів. Він оживляє їх і спонукає відлетіти. Оскільки він робить це в суботу, фарисей скаржиться на нього Йосифові, який докоряє синові. Коли син фарисея руйнує греблю, Ісус проклинає його, і нам кажуть, що він «усох». Згодом на ринку інша дитина налітає на Ісуса, а той одразу ж… вбиває кривдника одним словом.
Містяни намагаються прогнати їх, і Йосиф картає сина й тягне його за вухо. Ісус насилає сліпоту на своїх критиків, і рабин Закхей просить у Йосифа дозволу навчати хлопчика. Ісус починає довгу розмову з рабином, демонструючи свої вищі знання та мудрість, доки Закхей не зазнає поразки і не визнає божественність Ісуса, називаючи його «або богом, або ангелом», який може «запалити вогонь».
Ісус відновлює все, що прокляв, і творить серію чудес: повертає до життя померлого хлопчика, зцілює ногу юнака, приносить воду в плащі, збирає 100 міхів пшениці після посіву однієї міри насіння і розтягує колоду в майстерні Йосифа. На той момент йому виповнюється 8 років, і його знову відправляють вчитися грамоти (яку він уже знає). Цей другий учитель нападає на нього — і миттєво зазнає смерті. Потім Ісус рятує свого зведеного брата Якова від укусу змії та здійснює ще два воскресіння, перш ніж текст переходить до віднайдення у Храмі.
Вчені зазвичай розглядають цю схему вбивства та відродження як перехід від прокляття до благословення, але не всі жертви цього Ісуса відроджуються у кожному рукописі. У своєму коментарі Берк припускає, що деякі переписувачі додали історії про відродження, щоб показати зростання співчутливості Ісуса. Сам Берк вважає, що прокляття просто відображають силу Ісуса та Його пророчий дар.
Євангеліє від Луки та Діяння, що мали вплив на «Євангеліє дитинства», показують Ісуса та апостолів здатними як благословляти, так і проклинати. Приклади — прикликання горя у Нагірній проповіді, смерть Ананія та Сапфіри у Діяннях. Це також нагадує Книгу Царів, де Ілля проклинає дітей, які насміхаються з його лисини, і діти гинуть від лап ведмедів.
Хоча сюжет про Ісуса, який проклинає смоковницю, не міститься у Євангелії від Луки, він є ще одним прецедентом. Якщо розуміти його таким чином, «Євангеліє дитинства» здається спробою силою уяви заповнити прогалини в житті Ісуса та показати Його силу у дуже незвичний спосіб, типовий, втім для давньої біографії видатної постаті.
А що у фільмі?
Фільм «Син теслі» не використовує більшу частину цього матеріалу, натомість пропонуючи розрізнену послідовність подій, аж поки не зупиняється на смерті Йосифа та блуканні Ісуса пустелею, де позаду Нього йде Марія. Він оживляє сарану, яку випадково вбиває, але потім вбиває невинного юнака, щоб уникнути викриття, і навіть не намагається його воскресити.
Він здійснює кілька екзорцизмів, створених за допомогою комп’ютерної графіки, бореться з сатаною і дозволяє Йосифу померти після того, як його поранив диявол. Хоча у фільмі Ісусу мало бути близько 14 років, він не має жодного уявлення про свою місію, свою божественність чи походження, що встановлено у Святому Письмі принаймні віднайденням у храмі. Питання про віру, сформульовані Йосифом у виконанні Ніколаса Кейджа на початку фільму, здебільшого забуваються і залишаються без відповіді.
Звичайно, вірянам буде цікаво знати, чи є самопроголошений «фільм жахів про Ісуса» — фільм, де похмурий підліток Ісус бореться з небінарним сатаною (вони/легіон), поки Йосиф у виконанні Кейджа переживає випробування віри, а поп-зірка FKA Twigs нудно надимається, граючи Пресвяту Матір — єретичним, богохульним тощо; але насправді він просто надто безглуздий і незв’язний, щоб бути справді блюзнірським.
Це тьмяний, безладний і безглуздий фільм, який не може точно визначитися, чим він хоче бути: справжнім дослідженням віри чи експлуатаційним трилером, і тому зрештою виявляється нічим.
фінансово.
Щиро дякуємо!
