Зцілення сліпого

Роздуми до Слова Божого на середу VI звичайного тижня, рок ІІ

Вже вдруге під час зцілення Ісус бере когось за руку і веде подалі від людей, можливо, навіть подалі й від тих, хто його привів. Уперше це було, коли Ісус узяв глухонімого вбік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; а глянувши на небо, зітхнув та й каже: Еффата, тобто: Відкрийся (Мк 7, 31-37)! Коли до Ісуса приводять сліпого, то Він не тільки відводить його від натовпу, а й узагалі виводить за поселення. Так, наче поселення значною мірою було причетне до хвороби того чоловіка.

“ Середовище, в якому я живу, може сильно впливати на мій світогляд

Скидається на те, що середовище, в якому я живу, може сильно впливати на мій світогляд, на те, як я взагалі дивлюсь на те чи на інше… Подумай, чи не трапляється інколи так, що ми формуємо свою думку згідно з першими почутими від інших людей словами, згідно з тим, що побачимо в новинах або прочитаємо в Інтернеті?

Чи бачиш що-небудь? Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!

Ще не до кінця зцілений чоловік бачив людей, наче ходячі дерева. Цікавий образ, який викликає багато запитань. Якщо Ісус вивів його за село, то де він бачив людей? А може, взагалі першим кроком до прозріння цієї людини було усвідомлення того, як саме вона бачить, дивиться на світ, на своє життя. Можливо, людська думка так засліплювала життя цього хворого, що люди були для нього немов густа діброва, за якою нічого не видно.

Після цілковитого зцілення Ісус відіслав його додому з дивними словами: І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь. Що це може означати? Як потрапити до дому, який знаходиться у селі, щоб до села не заходити? В буквальному розумінні — це неможливо… Що ж тоді має на увазі Спаситель? Може, «не входити в село» — це не входити у старе мислення і в старе середовище, яке було причиною сліпоти?!!