Римо-катол.: 5 лютого (обов’язковий спомин)
З життя св.Агати відомо мало, оскільки більше сказано про її смерть. Походила вона з сицилійської багатої родини. Прийнявши християнство, вирішила присвятити себе Христу в дівоцтві. Намісник Сицилії Квінтіан забажав мати її за дружину; Агата відмовилася. Тоді він «долучив її до списку» – саме тоді імператор Децій здійняв свою хвилю гонінь на християн, і Агата стала переслідувана як віруюча. Примусове перебування в будинку розпусти не заплямувало її гідності й не змінило її рішення, тоді намісник віддав її на тортури. Саме в цей час вибухнула Етна, і переляканий консул звелів припинити тортури. Агата або померла внаслідок тортур, або ж (за іншою версією) загинула, кинута на розпечене вугілля. Це сталося 5 лютого 251 року.
Відомо чимало історій мучеництва християнських дів, які відмовлялися від заміжжя з язичниками. Святу Агату вшановують як захисницю від пожеж (коли наступного року по її смерті Етна знову вибухнула, віруючі просили Агату про порятунок, і лава обійшла Катанію). Знаємо звичай святити хліб і сіль у день її спомину (селяни в день св.Агати давали худобі корм з освяченою сіллю, просячи про захист тварин від хвороб). Натомість можна б іще просили св.Агату бути помічницею і порадницею в справі вибору чоловіка.
Чим було оте «земне щастя», з яким досі чимало людей пов’язують свої прагнення? Властолюбний правитель забажав мати за жінку гарну дівчину з багатого роду, а як вона відмовилася, то знущався з неї, як лиш міг. Жінки не раз страждають від брутальної поведінки своїх чоловіків, які колись були такі милі, ходили на побачення, обіцяли зірку з неба… Вибирати складно, помилитися легко.
Реліквії тіла св.Агати було через 60 років по смерті перенесено до кафедрального собору Катанії, де перебувають і досі.
В іконографії св.Агата (Агафія) зображається в довгій сукні (символ чистоти). Її атрибути: кліщі, якими їй вирвано груди, або ж відтяті груди на таці; хліб у руках; палаючий дім; корона або пальмова гілка в долоні; слонова кістка – символ невинності й моральної сили. Про її заступництво просять також матері-годувальниці та при хворобах грудей.
Ілюстрація: Джованні Баттіста Тьєполо, «Мучеництво святої Агати», 1765 р.