Роздуми над Словом Божим на V Звичайну Неділю, рік В
Спробуймо подумки перенестись на берег Галілейського озера у той невдалий ранок.
У водяному дзеркалі видніються обличчя втомлених чолов’яг з невиспаними очима. Петро полоще сіті, щоб якнайшвидше піти додому і заснути.
Сон — це чудовий знеболюючий засіб. Допомагає на якийсь час забути про суворі реалії життя і щонайважливіше не має жодної побічної хімічної дії, ну хіба що в надмірній кількості ця «анестезія» спричиняє великі мішки під очима.
Неподалік його брат Андрій, дрімаючи, клює носом. Усі мріють про затишне ліжко.
Аж тут один Вчитель з Назарету, який тільки-но розпочав свою діяльність, без попереднього дозволу і навіть без ввічливого прохання, входить до човна. Ще й просить відчалити від берега.
Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.
Ісус використав човен Симона з практичних міркувань. Будучи у човні, можна було скористатися з акустичних умов для проповіді. Але хіба це стосувалось Симона?
Уявіть собі, хтось, майже нахабно вліз до його човна, щоб використовувати його у власних цілях.
Жартома кажучи, Ісус дещо ризикував, коли на світанку увійшов без дозволу в човен Симона і попросив його трохи відплисти, щоб навчати народ.
Можливо Господь так сів у човнику, що навіть перекрив вихід Симону на берег.
Але саме від цієї зустрічі історія Рибалки цілковито змінилася.
Можливо Господь саме таким чином входить і у Твоє життя. Можливо день у день Тебе супроводжують різні ситуації, які викликають лише злість і роздратування. І може саме вони приводять Тебе до Спасителя. Можливо Тобі потрібно було досвідчити безсенсовність усього, що Ти робиш, щоб врешті-решт почати шукати справжній сенс життя, який є в Бозі.