Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 4 березня
Після підкорення святого міста, зруйнування Храму і виведення в полон Ізрáїля разом зі священними предметами, ті, хто врятувався й залишився в Юдеї, почали вважати нещасливими й страшними дні, в яких сталися усі ці лиха. Збираючись у ці дні разом, вони плакали й голосили, утримуючись від їжі, як під час посту. (…) Десятого місяця дев’ятого року Навуходоносор почав облогу Єрусалима. Потім четвертого місяця десятого року місто було зруйновано, а п’ятого місяця, стверджує пророк, і Храм, і місто спалив архімагір (начальник ворожого війська). Отже, я вказав причину, чому юдеї вважали нещасливими четвертий, п’ятий і десятий день. Треба ще розповісти, що це за сьомий день. Коли архімагір захопив Єрусалим, то поставив Годолію начальником над рештою юдеїв у Єрусалимі. Розпорядившись про це, він повернувся до Вавилона. Коли ж уцілілі юдеї довідалися про наказ, вони зійшлися до Єрусалима з надією оселитися в місті. Але в сьомому місяці, як написано (див. 2Цар 25, 25; Єр 41), Ізмаїл вбив Годолію. І тоді народ розсіявся, втік до єгипетського краю і там загинув. Ось через це і вважали вони нещасливим сьомий день та цілий місяць. Такою була причина для встановлення постів. А коли вже минули лиха, після повернення Ізрáїля до Єрусалиму та закінчення днів скорботи, вже не треба було постити й нарікати. Тому є веління змінити плач на радість та радіти тим, що вони отримали від Бога. Або згадувати про те, за що вони були колись покарані, коли безупинно грішили й безсоромно віддавалися неприродним вчинкам.
Таку ж зміну зробив у нашому житті й Христос. Адже Він на танок перетворив плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами (пор. Пс 30, 12), за словами псалмоспівця. Бо нас аж ніяк не звинувачують у тому, що колись, ще не знавши Бога й кланяючись творінню замість Творця, ми впали під ноги ворогів й були запродані їм. Навпаки, ми дякуємо за те, що були помилувані й врятовані з ворожих рук. Живемо у святому місті, тобто Церкві, та вдостоїлися врешті виявляти наше поклоніння Йому у молитвах та духовних жертвах. І ми маємо любов. Все це ми навчені божественним Писанням сприймати як мир, істину та джерело найвищої насолоди. Бо Він — наш мир (Еф 2, 14): Він, як я вже казав, є також Істиною. Через Нього ми маємо добру надію і повинні радіти усуненню всілякої скорботи.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
