Про потребу негайної допомоги, побратимство між українським та італійським містами та пріоритети відновлення Бучі розповів П’єрсільвіо Фаджано, генеральний директор італійської гуманітарної організації CESVI.
Нещодавно в українському місті Бучі побували представники однієї з найбільших італійських гуманітарних організацій — CESVI, що надає допомогу мешканцям цього українського міста і готова до подальших тісних контактів задля відродження та сталого розвитку цього міста. Про деталі своїх відвідин генеральний директор італійської організації П’єрсільвіо Фаджано розповів в інтерв’ю для Vatican News.
Буча сьогодні
П’єрсільвіо Фаджано каже, що один із найневідкладніших заходів на сьогодні — це усунення наслідків війни, зокрема, розмінування, адже міни лежать на городах та серед будинків. Хоч половина населення Бучі покинула місто, але приємно дивує воля жителів до відновлення нормального життя. Місто зазнало численних руйнувань, але вже сьогодні всі спільно працюють над прибиранням, щоб все привести до ладу.
Серед невідкладних пріоритетів, на які вказав міський голова Бучі, — відновлення безпеки на звільнених територіях, щоби громадяни могли безпечно повернутися. Інша потреба — якнайшвидше відновити зруйновану комунальну та житлову інфраструктуру, а також — господарсько-виробничу діяльність. Задля цього гуманітарна італійська організація в найближчі тижні розпочне спеціальний проєкт, зосередившись, зокрема, на реконструкції міста.
Допомога Бучі та побратимство з італійським містом Берґамо
Гуманітарна місія на чолі з П’єрсільвіо Фаджано представила міському голові Бучі Анатолію Федоруку лист-пропозицію від мера Берґамо Джорджо Ґорі про побратимство між їхніми містами. Берґамо є уособленням складної ситуації під час першої хвилі пандемії Covid-19, а Буча — символ війни в Україні. Міський голова Бучі був задоволений цієї ініціативою та сказав, що скличе з цього приводу сесію міської ради для розгляду пропозиції.
Фаджано усвідомлює, що люди в Україні потребують негайної допомоги завдяки солідарності та проектам допомоги. Його дуже зворушила зустріч із жінкою, чоловік якої допоки вважається безвісти зниклим, хоч існують докази, що він живий та перебуває у полоні російських солдат. П’єрсільвіо, побачивши людське страждання, стверджує, що їхня гуманітарна організація зробить все можливе, щоб відповісти на наявні запити про допомогу.