Маріє, Мати Господа нашого Ісуса Христа, під хрестом Його Ти стала Матір’ю апостолу, а тим самим і матір’ю всім пастирям. Дім Твій — Церква, стіл Твій — Вівтар, служителі Твої — Ангели, а сини Твої — священники, хліб і вино перетворюючи, як сказав колись Господь: «Їжте… це є Тіло Моє і Кров Моя». Не єдиний земний хліб мав Він на увазі, коли навчав нас читати «Отче наш»: Він сам хотів бути Хлібом нашим насущним!
Мати Праведна, збережи й підтримай дім Твій, Церкву святу, щоб завжди зеленіла парость пастирська для подання Хліба Вічного Життя!
Пошли своїх Ангелів у сім’ї наші, щоби в юних серцях проростало бажання служити Богу, і щоб служіння це стало для них покликанням життя.
І знову пошли своїх Ангелів, щоб святі батьки сталі для цих хлопців провідниками до вівтаря і щоб молоді клірики знали: йдеться про велику боротьбу за Бога, про те, щоб берегти в чистоті святу віру, про те, що пастир добрий більш ніж будь-коли необхідний народу, бо вовк вже увірвався в стадо.
Молися також, Мати всіх тих пастирів, що перебувають у небезпеці, і священиків, що заблукали, які вже не бачать ясно шляху і мети, і за мізерним розумінням своїм шукають іншої дороги.
Ніяка мати не покине чадо своє напризволяще, коли воно у небезпеці. Тож пошли і Ти Ангелів своїх із наполегливим нагадуванням, якого не можна не почути!
Маріє, Мати Господа нашого, простягни до свого Божественного Сина руки Твої, віддай Йому Серце Твоє, сльози Твої як викуп за гріхи наші, і хай Він прийме все це і дарує пастирям світло істинне, силу праву і втрачену радість. Амінь.
З молитовника “Щоденно з Богом”