Учора, 4 жовтня 2022 р., грамотами Верховної Ради України були нагороджені представники духовенства, зокрема, військові капелани та представники релігійних і громадських організацій.
Нагородження відбулося в Софії Київській. Про це повідомила Пресслужба апарату ВРУ.
«Церкви та релігійні установи стали справжнім прихистком для багатьох українців у непрості часи повномасштабної війни, — написав на Фейсбуку Перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко. — І це вперше Верховна Рада України відзначає представників духовенства та релігійних спільнот у такій кількості — понад 50 нагород». А на урочистості нагородження додав: таке нагородження відбувається вперше, але, він упевнений, не востаннє. «Співпраця законодавчого органу з різними релігійними організаціями та спільнотами досить насичена й глибока. І це особливо проявилося під час війни, коли влада, разом із духовенством, стали в один стрій». Слова віцеспікера наводить сайт Карітас-Спес, римо-католицької благодійної місії, яка отримала одну з державних відзнак.
Державну відзнаку і грамоти «За заслуги перед Українським народом» вручав Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. У церемонії також взяли участь Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр. Голова ВРУ подякував усім номінантам за великий внесок «у наближення нашої перемоги», «адже війна ще більше довела важливість та цінність ролі духовенства в підтримці наших Збройних Сил та українського народу», пише РІСУ.
Єпископ Едвард Кава, один із тих, кого РКЦ висувала на державну нагороду, сказав, що урочистість планувалася ще на 24 серпня. Але, як уточнив для CREDO єпископ Віталій Кривицький — голова Комісії «Церква-держава» при Конференції єпископату РКЦ в Україні, який оформлював подання, — насправді це питання держава почала розглядати ще перед Днем державності, тобто перед 28 липня. За цей час усі запропоновані імена та організації Верховна Рада перевіряла («бо ж ідеться про державну нагороду!» — наголосив єпископ Віталій). Римо-Католицькій Церкві було надано п’ять позицій, «і я радий, що всі, кого ми подавали, були нагороджені», зазначив ординарій Київсько-Житомирський. Розмову він провів просто за кермом автомобіля, «з Жешова на Краків», бо саме зараз єпископ перебуває у тижневій поїздці Польщею. На жаль, ні єпископ Кава, ні єпископ Кривицький не змогли бути присутніми у Софії Київській, бо ж повідомлення про вручення нагород застало кожного в його дорозі.
Ініціатива вийшла від самих урядовців, зокрема від першого віцеспікера Корнієнка особисто. Як зазначив у розмові з CREDO єпископ Олександр Язловецький, від уряду до Церкви звернулися з проханням визначити осіб чи організації для відповідного нагородження. «Єпископи-ординарії зібралися, обговорили, і вирішили, що подамо на державну відзнаку представників трьох дієцезій. Це, зокрема, єпископ-помічник Львівський Едвард Кава, широко відомий масштабною діяльністю і координуванням роботи з біженцями; отець Михайло Романів, керівник фастівського Центру св. Мартина, де стільки гуманітарної допомоги надають людям, і по Київщині допомагають відбудовувати зруйновані будинки, і тепер ось на Схід їздять; о. Олександр Халаїм, відомий своїм капеланським служінням, а також створенням реабілітаційного центру для ветеранів у Кам’янець-Подільській дієцезії. Звісно, на таку нагороду заслуговують дуже багато католиків, і не тільки серед духовенства, але і мирян».
Католицька Церква в Україні представлена двома обрядами. Від УГКЦ нагороду Верховної Ради України прийняли о. Віталій Воєца та о. Юрій Логаза з Київської архієпархії, о. Максим Кролевський та о. Ігор Табака з Харківського екзархату, о. Василь Гасинець із Чернівецької єпархії, о. Андрій Сіданич та о. Михайло Білецький зі Львівської архієпархії, повідомляє сайт УГКЦ.
— Ми радіємо, що наш уряд помічає і належно оцінює внесок нашої Церкви у перемогу. Бо так було не завжди, — зазначив єпископ Олександр Язовецький у розмові з CREDO. — Зараз не будемо згадувати проблемні моменти у стосунках Церкви з державою; ми просто робимо свою справу — не задля того, щоб нам віддали якийсь храм абощо. Це наше спільне піклування про Україну.
Отець Михайло Романів після вчорашнього нагородження знову на місці не сидить. Розповідаючи про цю подію, він мимохідь зазначив: «Ось, проїжджаємо Сіверський Донець, їдемо на Балаклію… дивлюся на цей Сіверський Донець і згадую, як наші хлопці його тяжко бронили».
Разом з отцем Русланом Михалківим, ректором Ворзельської семінарії, о. Михайло перебуває в черговій благодійній поїздці на Схід.
— Коли єпископ Олександр повідомив мене про номінацію, — сказав він для CREDO , — я подзвонив до нашого настоятеля [домініканського Вікаріату св. Архангела Михаїла. – Ред.] і сказав, що йдеться про служіння нашого Ордену, про нашу діяльність, і важливо також з перспективи Церкви в Україні загалом. На нагородженні були також представники нашого Карітасу, від отців-місіонерів — о. Михайло Талапканич, вони дуже багато допомагають, і о. Олександр Халаїм, капелан. Для мене були дуже важливими слова нашого спікера, Стефанчука, про те, що Церква — це тил, це реальна й дуже відчутна допомога нашим військовим. Говорилося в контексті ухвалення закону про капеланство (виступала заступниця Міністра оборони), що є квоти, запроваджується цей інститут, у нашій армії є справжні капелани, — і це тішить. Радувала також сама «палітра» нагороджуваних. Були християнські спільноти — православні, протестанти, греко-католики, ми, — але також були представники мусульман, юдеїв; було нагороджено різні благодійні спільноти. Це виглядало обнадійливо: разом зібралися настільки різні люди! Як на мене, всіх це заохотило. Бо ми всі різні, але єдині у спільній справі. Ми всі різні, але країна у нас одна!
«Дорогі волонтери, друзі та добродії, всі ті, хто поруч в Україні і за кордоном, — це ваша нагорода. Пишаємося, не зупиняємося, молимося!» — такий запис про цю подію містить ФБ-сторінка Центру св. Мартина де Порреса.
Фото: Верховна Рада України, Християнський Центр Святого Мартіна де Поррес, Caritas Spes
фінансово.
Щиро дякуємо!
