Молитовник

«У часи непевності». Скорботні таємниці Розарію

07 Жовтня 2022, 17:22 924

У цих таємницях добре б придивитися до стосунків «Син-Отець», бо Страсті Господа Ісуса розпочинаються зі зміцнення цих стосунків.

Разом з. о. Кшиштофом Цебулею продовжуємо роздумувати над таємницями Розарію.

 

Таємниця 1. Молитва Ісуса Христа у Гетсиманії

Лк 22,39-44

У цій таємниці добре було б замислитися над стосунками Син-Отець, бо Страсті Господа Ісуса розпочинаються зі зміцнення цих стосунків. Це означає, що Ісус перебуває в молитовному контакті зі своїм Отцем. Він часто вимовляє слово «Отче», яке додає Йому сил. І молиться словами, які найбільше кажуть про ці стосунки: «Тільки хай не Моя, а Твоя буде воля!» (Лк 22, 42). Просить: «віддали від Мене цю чашу», але Твоя воля — важливіша. І Отець зміцнює свого Сина, зміцнює нашого Спасителя.

Зміцнити — це не забрати келих страждань, а допомогти прийняти його. Отець допомагає Синові прийняти келих страждання й так веде Його через те, що Сина лякає.

Ми дуже часто в молитві хочемо бути від когось захищеними, від чогось урятованими. Ця таємниця показує, що Бог, щоби нас спасти, занурити в уже здійснену Ісусом справу, дуже часто — як Ісуса — зміцнює нас і веде нас через різноманітні плавильні. Наука цієї таємниці така: дозволити Богові себе вести — з упевненістю в тому, що Він має міць захистити, має силу вирвати нас із цього; але найповніше ця міць об’являється тоді, коли Він із її допомогою переможно нас веде.

Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…

 

Таємниця 2. Бичування Ісуса Христа

Йн 19,1

У цій таємниці ми роздумуватимемо над стосунками «Отець-Син»: Бог-Отець і Син-Спаситель. У цій таємниці відбувається драма, яка знову викликає запитання, чому не втручається Отець. Чому? — бо Христос прийшов не для того, щоб вбивати, а щоби спасти; прийшов не для того, щоби знущатися, але щоб переконати навіть тих, хто з Нього знущається, що це поганий шлях. У цій таємниці, картина якої з подробицями бичування насправді розриває нашу уяву і серце, найважливіше зуміти побачити не лише жорстокість цієї сцени, а те, що любов сильніша за цю жорстокість.

Це те, що дуже нам потрібно: вміти побачити люблячого Бога, зокрема тоді, коли на нас зосереджена людська злоба, підлість, жорстокість. Треба пам’ятати, що любов Бога до того, хто страждає, — безумовна й беззаперечна. Але оскільки ця любов — Божа, то ми її не розуміємо, бо вона заодно скерована на те, щоб переконати кривдника і гнобителя. Нам Ісус залишив цю важку роль учнів, які, наслідуючи Христа, повторюють у напрямку ворога, завжди всупереч собі: «Я витримаю це. І, може, в твоєму серці щось здригнеться, навіть твоє серце дасть тріщину, хоча ти такий злий і мстивий».

Таємниця бичування Христа вчить нас, що любов — а Божа любов стовідсотково — сильніша за жорстокість людини.

Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…

 

Таємниця 3. Коронування Ісуса Христа терновим вінцем

Мт 27,27-30

Якщо розп’яття й бичування було передбачене та описане у карних приписах імперії, то цього пункту в них не було. Щоб коронувати Ісуса терновим вінком, потрібна була уява. На жаль! Людина була створена з можливістю змінювати певні схеми, і вона скористалася цим у Господніх Страстях. Потрібна була жорстока уява, щоб познущатися з царської влади Ісуса саме так — зробити корону з терну.

Нехай Божа Мати так попровадить нас у роздумах над цією таємницею, щоб ми зміцнилися, бо уява Бога — більша. Бог у своїй винахідливості — як прихилити людей до себе, як нас привести до себе, як нас навернути — можемо сказати суто по-людськи, усіх засобів уживає; і, на щастя, Він у цьому кращий за нас. Навіть така жорстокість і така уява, яку мали тоді кати — цей процес знущання зі Спасителя, — не обмежили можливостей Бога. У цій таємниці знову повторюється: любов і милосердя — більші за жорстокість.

У цій таємниці варто роздумувати над тим, що, на щастя, Бог завжди має більшу уяву, ніж наша винахідливість щодо гріха. Також щодо болю та кривди, яких ми завдаємо, Його Божа уява — більша, і називається вона уявою милосердя. Найточніше це сформулював Йоан Павло ІІ у 2002 році: щоб ми мали уяву милосердя. Вона зможе побачити не одну сцену війни в Україні, не один жахливий факт усвідомити — й постійно залишатися по стороні добра, по стороні Бога, на шляху до перемоги.

Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…

 

Таємниця 4. Хресна дорога Ісуса Христа

Мт 27, 31-32

У цій таємниці я хочу, щоб ми у стосунках «Отець-Син» — Бог-Отець і Син-Спаситель — звернули увагу на терпеливість. Це те, за що ми маємо бути вдячними.

Страждання й катування тривають. Виснаження Божого Сина стає щораз глибшим. Спосіб убивства Бога-людини виявляється таким успішним, що до Хресної дороги має приєднатися Симон, бо виконавці вироку бояться, що засуджений зарано помре. Як усе це натягує струни терпливості! — як тятиву луку. Тільки, на щастя, цей лук називається «любов Бога».

Все це для того, щоб людина могла бути відкуплена. Ті, хто за наказом веде Ісуса для виконання вироку; й ті, хто оточує Його випадково; а також близькі до Ісуса, трохи рятують честь людства: на цій дорозі є жінка з плоті й крові, Марія з Назарета; на цій дорозі є жінка з плоті й крові, Вероніка; на цій дорозі є типовий чоловік, який спершу опирається, а потім хрестить двох своїх синів, — Симон Киринейський; на цій дорозі є нормальні в своїх реакціях жінки, які зворушуються і плачуть, дивлячись на те, що відбувається. Все це промені Божої терпеливості, вщепленої в людське серце. Терпеливість Господа Бога — сильніша і більша.

Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…

 

Таємниця 5. Розп’яття Ісуса Христа

Мт 27,32-38

У роздумах над цією таємницею, разом із Божою Матір’ю, хочу, щоб ми переконалися, що стосунки Отець-діти — у цьому єдиному випадку Отець і Син Ісус Христос, Предвічний, але також Син Марії, — дуже практичні. Це не теоретична угода, не гіпотетичні роздуми — чи Син увійде в смерть із повною довірою для того, щоб отримати краще життя. Це не теорія. Він веде нас за собою так: зерно, щоб дати врожай, має померти. Цей теоретичний образ із навчання Спасителя для учнів тут справдився на Вчителі. Зерно розчавлене для того, щоб принести такий урожай, якого ми найчастіше навіть не уявляємо. Результат цієї спасенної смерті стосується мільярдів людей всіх поколінь, всіх людей до і після. Це неймовірна сила!

Коли тієї миті багатьом людям здавалося, що це вже кінець усього, — настав Божий початок, сповнилося спасіння світу. Божий план здійснився. Багато хто ще мав зачекати на ранок Воскресіння, який став печаткою, поставленою під всією справою. Такий план Господа Бога. На третій день Він залишив нам печатку і запис тих митей, коли учні мусили знову, не довіряючи собі, відбудовувати свою віру, віру в план Бога. Це відбулося через фізичний контакт, дотик Ісуса.

Ця таємниця Бога говорить нам, що ми маємо більше покладалися на Його задум, який є не лише теоретичним, а завжди дуже-дуже практичним. Саме це нам потрібно. Там, де нам здається, що щось має скінчитися, або хвилюємося, впевнені в тому, що це вже кінець, для Бога, натомість, — це лише початок. Тимчасове, земне, має закінчитися, щоб почалася вічність. Мушу пройти через смерть, щоб і для мене здійснилося воскресіння і життя.

Отче наш…
Радуйся, Маріє… — 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе…

 

Молімося: Всемогутній і милосердний Боже, дай нам, що роздумуємо над скорботними таємницями Розарію, за переможним заступництвом Матері Ісуса, Марії, зміцнити в собі щиру віру і глибоку вдячність за Спасіння, здійснене, коли ми ще були грішниками, — щоб ми могли розділити з Ним славу Його перемоги. Котрий живе і царює на віки вічні. Амінь.

 

Читайте також: «У часи непевності». Славні таємниці Розарію
                                   «У часи непевності». Світлі таємниці Розарію

 

Переклад CREDO за: о. Кшиштоф Цебуля, Stacja7

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: