Ти приходиш до мене у хлібі. Іноді ми сідаємо вечеряти на стільцях, таких старих і бідних, як моє життя…
Ти бачиш усе це і хочеш будувати зі мною близькі стосунки, які все упорядкують. Поверне стінам безпечні кольори. Запалить вогонь у каміні.
Світлі таємниці Розарію
Восени, коли день стає щораз ближчим до сутінків, нам так потрібне світло. Як і в будь-які темні часи. Тоді, коли не приходить жаданий сон або зі сну вириває будильник, штовхаючи до нових викликів; коли голова ще не відпочила від попередніх переживань. В усі часи непевності, самотності, смутку — думки, серце й очі так сильно просять світла!
Таємниці світла — як ліхтар, що запрошує до дому, повного присутності; як відпочинок для втомленого й розгубленого мандрівника.
Якби ми засумнівалися, що Ісус хоче всім своїм єством бути поруч із нами в кожному «сьогодні», то в Таємницях світла Він — від свого хрещення до ділення хлібом під час Останньої вечері — живе з нами під одним дахом. Ходить нашими вулицями і знає всі їхні закутки. Він бачив наші не раз такі сповнені страждань «вчора» й буде з нами в тому «завтра», куди прямує наш страх і наша надія. І не збирається деінде.
Таємниця 1. Хрещення Ісуса в Йордані
Хто купав немовля, той знає, як заспокоює вода. Це як повернення у лоно мами, де тепло, безпечно, а звіддалік долинає биття її серця. Тіло людини у воді розслабляється, втрачає свою вагу. Вода омиває вчорашні тривоги, відновлює, повертає свіжість.
Дякую Тобі, Ісусе, що входиш разом зі мною у води хрещення. У води постійного народження заново. В цій воді можна віддати свій тягар Отцю і відчути себе Його улюбленою дитиною. Над нею літає ніжна голубка з посланням миру, а не погибелі. А з неба замість погроз і повчань чути: «Ти Син Мій улюблений», «Ти Моя улюблена донька».
Дай мені цю здатність очищатися: закінчувати старе й починати нове. Завершувати конфлікт і повертати стосунки. Збудуй в мені силу миру, яка переконає моїх близьких, що я чекатиму на них із любов’ю — хоч би гори зрушилися й горби захиталися. Я нагадаю їм, які вони важливі, — як Ти нагадуєш про це мені.
Таємниця 2. Об’явлення Ісуса на весіллі у Кані Галілейській
Ти поділяєш із людьми особливі моменти їхнього життя не «на гостьових засадах». І Ти, і Твоя Мати побачили в Кані більше, ніж те, що є на весільному столі. Ви знайшли порожні посудини. Побачили стурбовані погляди. Й хоча це була не ваша проблема, це стало вашою справою.
Коли я намагаюся порівнювати чиюсь пишноту зі своїми запасами — чийсь накритий для гостей стіл із власною порожньою коморою, — нагадайте мені, що ви бачите все. І з ніжністю бачите те, що залишається глибоко захованим, а виставлене напоказ — було би приводом для сорому. І якби мене, з усіма моїми браками й недоліками, хтось побачив без любові, — можна було би тільки почутися кимсь безконечно неповноцінним.
Дайте мені добрий погляд, який оточує іншого співчуттям, коли проявляється те, чого йому бракує. Нехай та делікатна й відважна любов, яка перемінила воду у вино, допомагає мені підставити чутливу «посудину» під сльози інших над тим, чого їм бракує. І нести допомогу, яка повертає життю надію і смак.
Таємниця 3. Проповідування Царства Божого і заклик до навернення
Тобі не потрібно було ні гучномовця, ні пастирських листів — Ти був із людьми. Їв із ними, відпочивав і слухав, що їм болить. Лікував, годував, звільняв і запрошував до стосунків. Викривав побожність побілених гробів, яка, множачи приписи, перетворює серце на камінь і призводить до духовної смерті.
Теплом своєї доброти Ти зігріваєш моє серце, щоб воно ставало серцем тілесним. Воно — живе, чутливе, поміщене в осердя і з’єднане ступнями із землею — тільки з любов’ю здатне побачити іншу людину. Може розуміти, що воно неспроможне любити Тебе, невидимого, коли байдужіє до іншої людини.
І що саме ця людина — побита, в канаві, втікач від каменування, прокажена — приходить до мене в Твоє ім’я. Просить не про мертвий жест, а про те, щоб я нею глибоко перейнялася.
Дай мені заново повертатися до Тебе в іншій людині. Проголошувати Тебе сердечним співчуттям. Не дай потрапити в пастку дегуманізованої релігійності, а розпалюй в мені людську віру.
Таємниця 4. Преображення Господнє
Як знаємо, люди беруть із собою в подорожі пам’ятні речі. Фото коханих, перстеник, лист, медальйон… Скільки цього знайдено поруч із тілами загиблих на війні. Скільки цього по кишенях мають учасники експедицій на «дах світу»… Бо людині потрібно знати, що вона з кимось сердечно пов’язана. Що вона не сама на світі.
Бачите білу пір’їнку, яку я ношу в гаманці, — вона про стільки всього мені нагадує, коли я поспішно розраховуюся за хліб і молоко в дешевому супермаркеті. Вона немов Твоя рука на моєму плечі, коли від утоми я вже не пам’ятаю, що бувають ще й інші дні, крім понеділків.
Там, на горі Преображення, Ти залишив мені своє сяюче обличчя. З лагідними очима, які уважно дивляться, — і жодна дрібниця чи біда не пройдуть повз їхню увагу. Обличчя, на якому видно турботу. Готовність слухати. Прийняття. Співчуття.
Бо поки ми не зустрінемося там, де все сяє білизною, якою не може похвалитися жодна хімчистка, — Ти поруч зі мною в усьому, в чому є я. Щоб я ніколи не йшла сама.
Таємниця 5. Встановлення Пресвятої Євхаристії
В ідеях про близькість Ти геть збожеволів від любові. Це так нерозсудливо — пов’язати своє тіло з такою крихкою і непоказною матерією! Дати поглинути себе — бо якщо даси палець, то відкусять і руку…
Ти знав, що я запросто можу померти від голоду. І навіть якщо вдома вдосталь хліба — стільки людей перестають його їсти, якщо не можуть ні в якій кімнаті, ні на столі ані в холодильнику знайти любов. Помирати вдома від самотності — нестерпно. Її не заповнить жодна газета чи серіал, навіть оскароносний.
Ти приходиш у хлібі вглиб мого тіла. До зболілого шлунка, який, мов антена, вбирає напруження потоку подій. Приходиш до єдиної власної кімнати, яка мені іноді залишається: цього центру в мені. Ще не завжди там є зручне крісло й торшер.
Іноді ми сідаємо вечеряти на протязі, на стільцях таких старих і бідних, як моє життя. Ти все це бачиш і хочеш будувати зі мною близькі стосунки, які все упорядкують. Повернуть стінам безпечні кольори. Запалять вогонь у каміні.
Читайте також:
Розарій на неділю. Світ чекає на любов, зокрема — мої близькі
Розарій на понеділок. Молитва, повна прихованих скарбів
Розарій на вівторок. Господи, торкнися наших ран і принижень
Розарій на середу: «Будь зі мною, коли я чищу картоплю…»
фінансово.
Щиро дякуємо!
