Сповідь

Стань навколішки перед священиком на знак смирення і розкаяння. Привітайся з отцем-сповідником словами: «Слава Ісусу Христу». Священик відповідає: «Навіки слава».

Перехрестися зі словами: «В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».

Вислухай слова священика, який заохочує тебе до надії на Боже милосердя, кажучи: Бог, що засяяв у наших серцях, нехай дасть тобі, щоб ти в істині пізнав свої гріхи і Його милосердя.

Відповідай: «Амінь».

Далі кажи:  «Востаннє я сповідався (коли) , покуту виконав (якщо ні, то з якої причини) , гріха ніякого не затаїв і не забув. Від часу останньої сповіді я образив Бога такими гріхами (тут перелічи гріхи так, як їх пригадав у іспиті совісті, якщо є тяжкі гріхи, подай їх кількість) .

Скінчивши визнавати гріхи, кажи: «Більше гріхів не пам’ятаю, щиро каюсь у тому що своїми гріхами зневажив Бога, вирішую у майбутньому більше не грішити та прошу задати мені покуту».

Уважно вислухай тепер, чого навчає тебе священик і яку покуту накладає. Потім, б’ючи себе в груди, молися:

Отче, я прогрішився проти Тебе,
я недостойний більше зватися Твоїм сином.
Помилуй мене, грішного.

Або:

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий,
помилуй мене, грішного.

Священик, із піднесеною над тобою рукою, промовляє слова пробачення від Імені Ісуса. Слухаючи ці слова, схили голову і, коли він скаже:

І Я РОЗРІШАЮ ТЕБЕ ВІД ГРІХІВ ТВОЇХ
В ІМ’Я ОТЦЯ, І СИНА, + І СВЯТОГО ДУХА,

Відповідай: «Амінь».

Після розрішення священик продовжує:

Дякуймо Господу, бо Він добрий.
Відповідай: Бо навіки Його милосердя!
Потім священик відсилає примиреного пенітента, кажучи:
Господь пробачив твої гріхи. Іди у мирі.
Відповідай: Амінь.

Про покуту

Задану священиком покуту виконуємо якомога швидше, але не обов’язково відразу після сповіді. Крім виконання заданої покути треба також відшкодувати завдані ближньому збитки чи кривду, компенсувати зло добром. Отже, слід віддати те, що ми вкрали; повернути те, що позичили; повернути добре ім’я тому, кого ми зганьбили, знеславили; вибачитися за обурення, викликане своєю поведінкою; перепросити за образу; помиритися з тим, із ким ми посварились.

Покута може мати різні форми: це може бути піст, учинки милосердя, а також сумлінне виконання своїх обов’язків. Треба також терпеливо зносити повсякденні прикрощі життя.  Навіть якщо сильні пристрасті не дозволяють нам відразу змінити наше життя, можна чинити багато добра, яке буде якось удосконалювати, облагороджувати нас. Все, що ми робимо в дусі справжньої покути й покаяння, змінює нас, наближає до Бога і до людей, робить нас чутливими до потреб наших ближніх. 

З молитовника “Щоденно з Богом”