Розарій — це молитва споглядання. Ми молимося його передусім для того, щоб пізнати Ісуса. А пізнаємо Його, розповідаючи про все, що переживаємо, Тій, хто знає Його найкраще і любить найбільше, — Його Матері. Кожна наступна таємниця Розарію відкриває таємницю життя Ісуса, а добра молитва робить наше життя щораз більш подібним до Його життя.
У вівторки і п’ятниці ми споглядаємо таємниці страждання Божого Сина — Скорботні таємниці. Спробуймо коротко увійти в ці події, щоб під час молитви Розарію глибше зрозуміти і прийняти їх.
Таємниця агонії в Гетсиманському саду
Ісус падає навколішки в молитві, благаючи свого Отця віддалити від Нього страждання і смерть. Ми дуже добре знаємо це почуття. Ніхто не хоче відчувати страждання. Коли воно торкається мене, я хочу відкинути його з усіх сил.
Ісуса теж не оминула ця спокуса. Але Він показує нам, що відповіддю на страждання, яке на нас чекає, є не бунт проти Бога, а ввірення себе турботам Отця. «Тільки хай не моя, а Твоя буде воля!» (Лк 22,42).
“Агонія Ісуса в Гетсиманському саду”. Джованні Белліні
Отче наш…
Радуйся, Маріє… – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Друга Скорботна таємниця показує Вчителя з Назарета, якого бичують римські солдати
Він сидить і нічого не каже, не лається, не проклинає. Чекає на справедливий суд Отця. А як я реагую на образи з боку інших? Нападаю? Проклинаю?
«Немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст» (Іс 53,7). Я отримаю свою справедливість від Отця, але зараз — час мовчати.
Караваджо. “Христос біля стовпа”. 1606 р.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Таємниця коронування терновим вінком. «Ось людина!»
Виставлений на посміховисько, позбавлений гідності, самотній, знищений гріхом. У житті багато таких моментів. Постає запитання: «Де Бог, коли мене кривдять?»
Він стоїть поруч із тобою. З тобою терпить це приниження. Сам страждає, не ухиляється.
Караваджо. “Коронування терновим вінцем”. Приблизно 1602-1604 рр.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Четверта Скорботна таємниця — це Христос, який несе хрест
Він іде з власної волі. А де твій хрест? Чи не залегко ти позбуваєшся його, залишаєш на узбіччі, хочеш утекти від нього? Той, хто є твоєю дорогою, бере його на свої плечі й витривало несе.
Якщо ти візьмеш хрест із власної волі, він стане легким: «Ярмо бо Моє любе й тягар Мій легкий» (Мт 11,30). Він хоче нести замість тебе твій тягар.
Ієронім Босх. “Христос несе хрест”. 1515-1516 рр.
Переклад CREDO за: Мацєй Оконський, Stacja7
Отче наш…
Радуйся, Маріє… – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Спасенна смерть Ісуса на хресті
Заради чого вона була? Хіба Він не міг якось легше визволити мене? Адже Бог може все. А Він помирає, відкинутий і зганьблений. Чому? Навіщо?
Він помирає, щоб моя смерть і смерть моїх близьких мала сенс, щоби привела мене до Неба, до повноти життя. Земне життя — це лише початок, вступ до справжнього життя. Потрібно померти, щоб народитися заново. Померти для старої людини. І це насправді можливо — можливо, бо Він зробив це до мене і за мене.
Альбрехт Альтдорфер. “Христос на хресті між Марією та св. Йоаном”. 1512 р.
Отче наш…
Радуйся, Маріє… – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе
Читайте також: Розарій — пряма дорога до Неба. Радісна частина