Роздуми до Слова Божого на ІІІ неділю Адвенту, рік А
Хоча поняття рабства ми пов’язуємо з минулим, однак і сьогодні не бракує невільників. Людина часто стає невільником грошей, комфорту, праці, ідеології, влади. Ще страшнішою є неволя духовна, причиною якої є гріх. Але в серці людини часто жевріє надія на те, що в майбутньому, можливо, вона стане вільною.
Євреї, перебуваючи в неволі, також мріяли про те, щоби хтось зняв із них кайдани неволі й попровадив до вітчизни. Хто міг це зробити? Тільки Бог. Тільки Господь може повернути справедливість пригнобленим і визволити в’язнів (пор. Пс 146, 7). Тільки Він може преобразити пустелю в райський сад і розпечений на сонці пісок покрити килимом квітів (пор. Іс 35, 1‑2). Тільки Він може визволити своїх возлюблених із неволі та пригноблення і в радості повести до дому (пор. Іс 35, 10). Тому пророк Ісая кличе зневолених, щоби піднесли голови й довірилися Богу, який приходить, аби їх визволити (пор. Іс 35, 4). Тільки Бог може зняти з людини тягар проблем, страждання, смутку і наповнити людське серце радістю.
Пророком цієї правди є Йоан Хреститель. Із надією в серці він питає Ісуса: «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?» І дістає відповідь: «Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите».
«Сліпі бачать»: перехід із темряви до світла є першим чудом. Ми сліпі, тому що бачимо більше власні очікування, ніж реальність. Ісус приходить, щоби відкрити нам очі.
«Криві ходять»: Ісус зцілює нас від паралічу бездіяльності, дає змогу йти у напрямку дому.
«Прокажені очищуються»: проказа є помилкою натури і смертю, яка нищить наше життя; гріх є духовною проказою, яка нищить нашу душу. Ісус зцілює нас від цієї недуги.
«Глухі чують»: почавши від Адама, людина є глухою на Слово Боже, в ній живе неправда. Ісус повертає нам слух.
«Мертві воскресають»: Ісус є втіленим Словом, слухання якого веде нас зі смерті до життя.
«Вбогим проповідується Добра Новина»: всі ситуації, пов’язані з бідністю, отримують Добру Новину, що будь-який голод знаходить заспокоєння в Царстві.
І тому: «Щасливий, хто через Мене не спотикнеться».