Апостольський нунцій у Німеччині архієпископ Нікола Етеровіч, промовляючи до зібраних у Дрездені німецьких католицьких єпископів, підкреслив, що він «отримав повноваження» ствердити, що навіть дієцезіяльний єпископ не може створювати синодальну раду на рівні дієцезії чи парафії.
Також Його Високопреосвященство підкреслив незмірну важливість Апостольського листа, в якому св. Йоан Павло ІІ ще 1994 року відкинув можливість допускати жінок до священницьких свячень. Архієпископ Етеровіч додав, що Папа Франциск бажає більшої участі жінок в адміністративному церковному управлінні.
Представник Святішого Отця вказав, що синодальність не означає «творення нових інституцій, яке загрожує подальшим розростанням бюрократії». Натомість у синодальному дусі необхідно оживити вже наявні дієцезіяльні органи — такі, як Рада священників, Колегія консульторів, Душпастирська рада або Рада з економічних питань. Синодальність є «більше питанням духу і стилю, ніж структури», сказав Франциск.
Як взірець синодальності Апостольський нунцій у Німеччині назвав Синод єпископів, який дає добрий приклад такої структури у Вселенській Церкві. Синодальні засідання, організовані Генеральним секретаріатом Синоду єпископів, — це регулярні події у житті Церкви, а їхньою кульмінацією є Загальні асамблеї, які тривають зазвичай три тижні і їх очолює Святіший Отець особисто. На кожній з них створюють Синодальну раду, каденція якої закінчується через три роки, під час наступної Асамблеї. Вона виконує дорадчу функцію і служить продовженню роботи Загальної асамблеї та приготувань до наступної такої події.
Папський представник підтвердив незмінну важливість листа «Ordinatio sacerdotalis», яким Святіший Отець Йоан Паувло ІІ відкинув допущення жінок до свячень у служебному священстві Вселенської Церкви. Те, що жінки не виконують служіння, пов’язаного з сакраментальними свяченнями, не є недопрацюванням, сказав у Дрездені архієпископ Нікола Етеровіч.