«Окрім того, не вірте, коли ворог переконує вас, що через якусь приховану невірність Бог хоче вас карати доти, поки ви не усунете її з ваших душ. Це точно неправда».
Свідчення любові вибору
Сан Джованні Ротондо, 23 березня 1918 р.:
Мої любі сини, нехай Господь благословить вас і винагородить за почуття, якими ви мене обдаровуєте, висловлені за посередництвом Перротті. Нехай Божа доброта сповнить ваші побажання для мене і нехай дасть вам повну перемогу над ворогом, якого вам не треба боятися, бо Бог — вірний і не дозволить вас мучити.
Я хотів би до всіх вас і до кожного зокрема звернутися письмово, але зрозумійте мене, бо хвороби, які дуже мучать мене, не дозволяють мені цього. Я зроблю це, коли стан здоров’я дозволить мені.
Нехай для вашої втіхи достатньо буде запевнити вас, що схильності ваших душ — навіть якщо не у всіх досконало — принаймні добрі; кажу вам це в нашому Господі. Вони є ознакою високого рівня, якого ви можете досягти, а також становлять доказ любові обрання, якою Бог вас обдарував. Тому виказуйте Йому глибоку вдячність, бо немає ціннішого дару, про який Його можна просити.
Щоденні медитації та роздуми
Отже, постановіть щедро відповісти взаємністю, стаючи гідними Бога, тобто подібними до Нього у гідних подиву чеснотах, відомих зі Святого Письма та Євангелія і вже вивчених вами. Але, сини, щоби змогти наслідувати Господа, необхідно щодня медитувати й роздумувати над Його життям.
З медитації та рефлексії народжується захоплення Його вчинками, а із захоплення — бажання і втіха наслідування.
Насамперед ви маєте акцентувати на основі християнської справедливості й на фундаменті доброти: на чесноті, яку ви явно отримали як взірець, — я маю на увазі смирення. Смирення внутрішнє і зовнішнє, але більше внутрішнє, ніж зовнішнє, яке більше відчувається, ніж демонструється, більше глибоке, аніж помітне.
Вважайте себе такими, якими ви є насправді: повними нікчемності, убогості, слабкості, здатними перемінити добро на зло, приписувати собі добро і виправдовувати зло з любові до нього; такими, що вміють зневажати найвище Добро, становлять джерело безмежного лиходійства без пом’якшувальних обставин.
7 порад отця Піо
О сини, з цим сильним переконанням:
1)Ніколи не впадайте в самозадоволення з приводу будь-якого добра, яке ви можете в собі побачити, бо кожний досконалий дар походить Згори; тому завжди віддавайте честь і хвалу Богові, сподіваючись на винагороду лише за добро, яке робите.
2)Ніколи не нарікайте на зневагу, хоч би хто цього допустився; пам’ятайте, що Ісуса, наш приклад і взірець, ображали злі люди, але Він на це ніколи не скаржився.
3)Прощайте кожному з християнською любов’ю, маючи перед собою приклад божественного Вчителя, який просив свого Отця пробачити навіть тих, хто Його розіп’яв.
4)Завжди зітхайте як убогі перед Богом.
5)Анітрохи не дивуйтеся своїм слабкостям, а визнавайте себе такими, які ви є; соромтеся своєї непостійності й невірності Богові та довіртеся Йому, кидаючись в обійми Небесного Батька, як малі діти в обійми своєї матері.
6)Ніколи не захоплюйтеся своїми чеснотами, а розповідайте про все Богові, дбайте про те, щоби прославляти Його й поклонятися Йому, в поєднані з постійною вдячністю.
7)Не починайте жодних дій, навіть найнезначніших і звичайних, не порадившись попередньо з Богом.
Коли душа бореться
Окрім того, я відчуваю ваші страждання як свої. Знаючи і бачачи, що ви схвильовані, я спонтанно схиляюся сказати Господу, щоб Він наказав ворогові полегшити жорстоку облогу — або збільшити вашу силу опиратися завдяки слухняному підпорядкуванню Його пресвятій волі.
Лише страждаючи і молячись так, я відчуваю водночас духовну радість через велику любов, яку Бог вам виказує. А знаком цієї любові є буря, яка впала на вас, збентеживши вас. Це не моя особиста думка, а твердження, яке я почерпнув зі Святого Письма, що визнає спокусу за доказ єдності душі з Богом (Fili, accedens ad servitutem Dei prepara animam tuam ad tentationem) і за знак, мої любі сини, найінтимнішої присутності Бога в душі (Cum ipso sum in tribulatione).
Ось чому святий апостол Яків заохочує душу радіти, коли її переслідують різні бурі й численні нещастя: «Fratres, omne gaudium existimate, cum in varias tentationes incideritis».
А причина цього в тому, о сини, що в боротьбі є корона; і що більше душа бореться, то більшою стає пальма перемоги. Як же не радіти, коли ти зайнятий численними перемогами у своєму житті, знаючи, що кожній з них відповідає ступінь у вічній славі?
Коли душа страждає
Любі сини, нехай вас потішає ця думка і оживляє приклад Ісуса «tentatus per omnia pro similitudine absque peccato»,спокушуваного до такої міри, що Він не міг уже витримати (і тому кричав: «Deus meus, Deus meus, quare me dereliquisti?»)
Окрім того, не слухайте і не вірте, коли ворог переконує вас, що через якусь приховану невірність Бог вас карає і хоче карати, поки ви її не усунете з ваших душ. Це точно неправда.
Коли душа страждає і боїться образити Бога, то вона не робить цього. Краще послухайте мене, коли я кажу, що ваш нинішній стан — це результат вашої любові до Бога і водночас доказ незрівняної любові Бога до вас.
Приймайте за аксіому те, що Бог може відкинути все у створінні, зачатому в гріху, яке носить незгладимий знак, успадкований від Адама, — але в жодному разі Він не може відкинути щирого бажання любити Його. Тому, якщо ви з якоїсь причини не впевнені в Його небесній доброті, то це вас має переконати.
Підсумовуючи, скажу, що ви можете й повинні зберігати мир і душевний спокій.
Як же я хочу бути поруч із вами, щоб потішити вас і заохотити мужньо зносити випробування! Нехай це, як завжди, зробить добрий ангел.
Завершую, звертаючись до кожного з вас словами царського пророка: «Confortare in Deo et viriliter age» й тими, якими наш Серафітський отець звертався до своїх синів: «Deus benedicat vobis et misereatur vestrorum: illuminet vultum suum super vos et misereatur vobis».
Ваш, відданий в Ісусі Христі
о. Піо з П’єтрельчіни
PS. Не забувайте про мене перед Ісусом, бо я постійно про вас пам’ятаю. (…)
*Уривок із «Листів отця Піо. Том IV. Листування з різними людьми»