Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ІІІ тижня Великого Посту
Не один і не два рази переконувався, що незважаючи на свої добрі наміри, я не спроможний любити так, як любить Бог — любов’ю відданою, безкорисною, жертовною. Навіть, якщо в моєму серці є зернятко такої любові, то вкинуте в ґрунт мого життя, воно не знаходить родючої землі: або потрапляє край дороги (суєтної біганини), або на кам’янистий ґрунт (власну замкнутість), або між тернину моїх очікувань, сподівань, амбіцій. Сподіваюся, що я не сам у своїх переживаннях. Що ж робити?
“ Якщо будеш слухати Бога, то будеш спроможним любити
Звернімо увагу на першу і найважливішу заповідь: вона розпочинається словами Слухай, Ізрáїлю… Після чого слідують слова і будеш любити. Думаю, послідовність цих слів невипадкова: якщо будеш слухати Бога, то будеш любити, будеш спроможним любити так, як любить Бог. Якщо не розпочнеш від Слухай, то як дійдеш до будеш любити?
Хочу сьогодні прийняти цю заповідь, як обітницю того, що Бог хоче в мені звершувати!
фінансово.
Щиро дякуємо!
