Роздуми над Словом Божим на середу ІІ Великоднього тижня
Отці та Вчителі Церкви ставили собі багато сміливих запитань, на які шукали відповіді в Слові Божому. Одним із них було запитання: Cur Deus homo? — Чому Бог став людиною? Варто тут згадати св. Атанасія або св. Іренея, а в добу Середньовіччя — св. Анзельма Кантерберійського, які писали цілі трактати на згадану тему. Спробуймо вслід за цими відважними мужами поставити саме це запитання: Чому Бог став людиною? Дуже часто, відповідаючи на нього, ми вираховуємо всі можливі причини, починаючи від нашого грішного стану і закінчуючи Божою волею і потребою спасіння людського роду. І багато з тих причин є слушними, однак при цьому всьому забуваємо про найважливішу мотивацію, яка керувала Божим Серцем — ЛЮБОВ!
“ ЛЮБОВ є найважливішою причиною і джерелом Втілення Сина Божого
Бог є любов’ю, а любов зі своєї природи домагається спільності, єдності з тим, кого любиш. Без перебільшень можна сказати, що саме ЛЮБОВ є найважливішою причиною і джерелом Втілення Сина Божого, завдяки якому ми можемо мати участь в житті Пресвятої Трійці. Ісус не тільки «визволяє нас від гріха», Він також «визволяє нас для щастя і вічної радості».
Один з візантійських богословів Микола Кавасила говорить, що нас від Бога відділяла потрійна перепона: наша природа, наш гріх і смерть. Тому Господь прийняв нашу людську природу, наслідки гріха і смерть, щоб в усьому з’єднатися з нами. Втілення Сина Божого є не тільки знаряддям відкуплення, але також і шляхом до життя в Бозі у вічності.