У світі щораз менше релігійної свободи

В кожній третій країні світу зафіксовано серйозні випадки порушення свободи віросповідання.

Ці дані походять із представленого сьогодні в Римі рапорту про релігійну свободу, який підготувало Папське товариство «Допомога Церкві в потребі». Він аналізує стан справ у 196 країнах світу. Це не тільки статистика й науковий аналіз, але і свічення християн, які цінують вірність Богу більше за власне життя, пише Vatican News.

Рапорт публікують щодва роки, починаючи з 1999‑го. Він дає оцінку одного з основних прав людини для вірних усіх релігійних традицій. Останні дані охоплюють період від травня 2021 до грудня 2022 року. Згідно з рапортом, «теракти, масове стеження, закони проти зміни віри, фінансові обмеження, виборчі маніпуляції, напади на культурну спадщину і маніпулювання переписами населення» придушують релігійні меншини по всьому світу. Рапорт пояснює, що навіть у тих країнах, що не потрапили в число переслідувачів, ставалися прояви порушення релігійної свободи в атмосфері дедалі більшої безкарності.

Країни, в яких порушують релігійну свободу, поділено на три категорії. «Червона» означає переслідування і охоплює 28 держав (із низ ад 13 — в Африці), у яких сукупно меншає половина населення планети (4,02 млрд, тобто 51,6% світової популяції). «Помаранчевий» означає дискримінацію і стосується 33 країн. Остання категорія — «під наглядом» — означає землі під особливою увагою з огляду на критичні чинники, що можуть викликати значне погіршення релігійної свободи.

Рапорт підкреслює, що захоплення влади автократами та фундаменталістами провадить до зростання порушень усіх прав людини, включно з релігійною свободою. Теракти слугують нищенню спадщини та релігійних символів (Туреччина, Сирія), маніпуляціям виборчою системою (Нігерія, Ірак), посиленню систем масового контролю та шпигування (Китай), поширенню законів проти навернень та фінансовим обмеженням (Південно-Східна Азія та Близький Схід).

Також рапорт вказує на щораз масовіше поширення культури безкарності, пов’язане з неймовірно тихими реакціями міжнародної спільноти на жорстокість, якої припускаються автократичні режими в Китаї, Індії, Нігерії та Пакистані. Брак безпеки та урядового контролю призвів до повстань і воєнних переворотів у Малі та Буркіна Фасо. Документ підкреслює, що викрадення, сексуальне насильство, зокрема сексуальне рабство та примусове навернення, залишаються переважно безкарними у Західній Африці та Пакистані. У десятках країн жінки й дівчата, що належать до релігійних меншин, постраждали найбільше від цієї форми насильства. В Індії та Пакистані образливий контент проти релігійних меншин поширюється у шкільних підручниках, а в Азії та Північній Африці зростає кількість законів, скерованих проти зміни релігії, та ініціатив, що пропонують фінансову вигоду тим, хто долучається або повертається до релігії більшості.